харчова́ промисло́вість украї́ни включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну,
овочеву тощо. крім харчосмакової продукції, х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.
харчова промисловість україни — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20 % від загального обсягу промислової
продукції. найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. на сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства україни, і особливо для харчової промисловості, оскільки ця
галузь дуже залежить від інших галузей — машинобудівної, хімічної, нафтопереробної — і особливо від платоспроможності населення. питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3 %, а продукції агропромислового
комплексу — 33,5 %. продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.
серед інших країн світу
україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. останнім часом розвиток харчової промисловості в україні
характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих
товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі. харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства україни. за кількістю зайнятих
та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу, і в україні зокрема. харчова промисловість має складну структуру. до її складу входить більше 20 галузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. провідними
галузями харчової промисловості україни є цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна. основними чинниками розміщення галузей є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт, об'єктивними —
природні умови та науково-технічний прогрес. основними факторами її розміщення вважаються сировинний та споживчий. залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяють на такі групи:
орієнтуються на джерела сировини: цукрова,
консервна, крохмале-патокова, олійна;
тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська;
одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.
для розміщення харчової промисловості характерною є спеціалізація за стадіями
технологічного циклу, коли перші з них наближені до сировини, а подальші — до споживання. прикладом може служити овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі споживання. у виноробстві: первинне та
повторне.
Африканский регион включает все 53 страны континента.
Богат природными ресурсами, однако является наименее развитым в экономическом плане регионом.
Наиболее уязвимый с экологической точки зрения регион: в результате опустынивания сокращается производительность и ставится под угрозу продовольственная безопасность; в результате обезлесения сокращается экономическое и природное геологическое разнообразие.
Имеет наибольшую площадь засушливых районов по сравнению с другими континентами; социально-экономические и культурные условия при быстром росте населения угрожают многим хрупким экосистемам.
Не обладает достаточным институциональным и финансовым потенциалом для решения экологических проблем.
· Деградация почв;
· Защита и устойчивое использование лесов;
· Рациональное использование биоразнообразия;
· Ограниченность водных ресурсов и их рациональное использование;
· Загрязнение пресных вод, городских, прибрежных и морских районов
· Засуха и изменение климата;
· Влияние роста населения на состояние природных ресурсов и городских районов.
Во многих африканских странах охране диких животных и интересных природных комплексов (лесов, саванн) придается большое значение:
1) Проведено лесонасаждения (1973 – 1993гг). В Алжире был создан грандиозный проект - вырастить на пути Сахары зеленую стену из 7 млрд. деревьев. Лесозащитная полоса протянулась на 1500км, шириной в 20 км. На пути пустыни высаживают разные деревья: финиковую пальму, которая растет при температуре от + 50 до - 14º С, которая растет на любой почве; теплолюбивую акацию, вечнозеленый жестколистный австралийский эвкалипт.
2) Африканцы любят свою природу, бережно к ней относятся, стараются сохранить ее уникальность и неповторимость. С этой целью на территории Африки созданы заповедники и национальные парки, заказники для сохранения и защиты животных и растений материка. В Эфиопии – Сымен в горах, в Танзании- Серенгети, в Кении – Цаво, в ЮАР –Крюгер и др.
Заповедники и национальные парки на материке занимают большие площади, их общее количество – около 400. (Сообщение).
3)В Республике Мали с 1986г. действует Закон леса: «Граждане, которые произведут выжигание леса – тюремное заключение до 2-х лет или крупный штраф».
3)В Республике Нигер ежегодно проводится праздник – День дерева, в этот день все сажают деревья.
4)ООН принят документ «Остановить наступление пустыни».
Проблема наступления пустыни остается на сегодня еще открытой. Необходимо правительству всех стран Африки провести совместную конференцию, где рассмотреть причины наступления пустыни на континенте и принять более радикальные меры по ее решению. Только вместе всем странам Африки можно решить эту глобальную проблему человечества.