територія - 356,9 тис. км2.населення - 80,767 млн осіб. (2000 р.)столиця - берлін.
ічне положення, загальний огляд
фрн - держава в центральній європі. воно межує ні, бельгією, люксембургом, францією, швейцарією, австрією, чехією, польщею, данією.у розвитку країни важливу роль зіграли особливості егп: розташування її в центрі європи в і економічно високорозвинених держав, на перетині великих транспортних магістралей, приморське положення.в сучасних кордонах німеччина утворилася шляхом об'єднання в жовтні 1990 р двох держав - фрн і ндр - до складу фрн увійшли 5 земель ндр і східний берлін. територія країни в результаті цього зросла на 43%, а населення - на 27%.фрн - парламентська республіка. за территори-ально-політичного устрою - федерація, що складається з 16 земель.виконавча влада в країні належить федеральному уряду, президент виконує в основному представницькі функції.
природні умови і ресурси
природні умови країни різноманітні. поверхня підвищується в основному з півночі на південь. за характером рельєфу в ній виділяють 4 основні райони: північно-німецькій низовині, середньо-німецькі гори (шварцвальд, швабський альб, франконский альб, рейнські сланцеві гори). баварське плоскогір'я і альпи. на рельєф країни вплинули заледеніння і морські трансгресії.серед країн зарубіжної європи фрн виділяється запасами вугілля (1-е місце) - в основному в рурському, саарську, аахенський басейнах.досить великі родовища природного газу знаходяться на півночі фрн.запаси залізної руди є, але якість їх низька. на півночі німецької низовини знаходяться значні поклади кам'яної солі. є запаси солей калію і магнію.кліматичні умови країни - клімат перехідний від морського до континентального - сприятливі для проживання населення і ведення господарства.велике господарське значення мають річки - рейн, емс, везер, ельба, дунай.близько 30% території покрито лісами, але вони - вторинні, первинні ліси в країні практично не збереглися.
населення
за населенню фрн посідає перше місце в західній європі. для країни характерно зниження народжуваності та природного приросту населення (особливо в східних землях). коефіцієнти народжуваності і смертності рівні (близько 1%), але чисельність населення зростає за рахунок припливу іммігрантів з південної європи, азії.середня щільність - 227 чол. / км2.переважна більшість жителів - німці, іммігрантів до часу возз'єднання країни налічувалося понад 5 млн. чоловік, їх чисельність збільшується.переважна релігія - християнство (католицизм і протестантство); з інших релігій поширений іслам.рівень урбанізації - 87%.
ответ:Отмеченное выше сходство между Атлантическим и Тихим океанами проявляется также и в особенностях их органического мира. Это вполне естественно, так как оба океана, простираясь между северным и южным полярными кругами и образуя на юге, вместе с Индийским океаном, непрерывную водную поверхность, основными особенностями своей природы, органического мира в том числе, отражают общие черты Мирового океана.
Как и для всего Мирового океана, для Атлантики характерно обилие биомассы при относительной бедности видового состава органического мира в умеренных и высоких широтах и гораздо большее видовое разнообразие в межтропическом пространстве и субтропиках.
Умеренный и субантарктический пояса южного полушария входят в Антарктическую биогеографическую область.
Для Атлантического океана, как и для других океанов в этих широтах, свойственно присутствие в составе фауны крупных млекопитающих — морских котиков, нескольких видов настоящих тюленей, китообразных. Последние представлены здесь наиболее полно по сравнению с другими частями Мирового океана, но в середине минувшего столетия они подверглись сильному истреблению. Из рыб для Южной Атлантики характерны эндемичные семейства нототениевых и белокровных щук. Количество видов планктона невелико, но его биомасса, особенно в умеренных широтах, очень значительна. В составе зоопланктона представлены веслоногие рачки (криль) и птероподы, в фитопланктоне доминируют диатомовые водоросли. Для соответствующих широт северной части Атлантического океана (Северо-Атлантическая биогеографическая область) характерно присутствие в составе органического мира тех же групп живых организмов, что и в южном полушарии, но представлены они другими видами и даже родами. А по сравнению с теми же широтами Тихого океана Северная Атлантика отличается большим видовым разнообразием. Особенно это касается рыб и некоторых млекопитающих.
Многие районы Северной Атлантики издавна являлись и продолжают оставаться местами интенсивного рыболовства. На банках у берегов Северной Америки, в Северном и Балтийском морях вылавливают треску, сельдь, палтуса, морского окуня, кильку. С давних времен в Атлантическом океане велась охота на млекопитающих, особенно на тюленей, китов и других морских животных. Это привело к сильному истощению промысловых ресурсов Атлантики по сравнению с Тихим и Индийским океанами.
Как и в других частях Мирового океана, наибольшее разнообразие жизненных форм и максимальное видовое богатство органического мира наблюдается в тропической части Атлантического океана. В планктоне многочисленны фораминиферы, радиолярии, веслоногие рачки. Для нектона характерны морские черепахи, кальмары, акулы, летучие рыбы; из промысловых видов рыб обильны тунцы, сардины, макрель, в зонах холодных течений — анчоусы. Среди придонных форм представлены различные водоросли: зеленые, красные, бурые (уже упоминавшиеся выше саргассовые); из животных — осьминоги, коралловые полипы.
Но несмотря на относительное видовое богатство органического мира в тропической части Атлантического океана, он все же менее разнообразен, чем в Тихом и даже в Индийском океанах. Здесь гораздо беднее представлены коралловые полипы, распространение которых ограничено, в основном, Карибским бассейном; отсутствуют морские змеи, многие виды рыб. Возможно, это связано с тем, что в приэкваториальных широтах Атлантический океан имеет наименьшую ширину (менее 3000 км), что несопоставимо с огромными пространствами Тихого и Индийского океанов.
Объяснение:
