З вулканічною діяльністю пов'язані також і загатні озера. При виверженні вулкану нерідко потоки лави загачують річкові долини або грабени, утворюючи природні греблі. До найвідоміших таких озер відносяться Севан, Тиверіадське озеро та Ківу. Дуже часто загатні озера утворюються в гірських долинах шляхом обвалів, оповзання, морен льодовиків. При цьому обвалюється велика маса гірської породи і озера утворюються буквально за декілька годин чи діб[1]. Причиною утворення деяких озер є оповзання, які виникли при землетрусах або великих опадах. До таких озер відносяться Мантаро в Перу, Яшин-Куль у Ферганській долиніта Синевир в Україні. В горах, де є льодовики, зустрічається багато озер, більшість з яких є загатними і утворились через кінцеві моренні вали, які перекривають долини. Іноді в гірській долині можна гати ланцюжок таких загатних озер, який виглядає як сходинки.
Согласно Межправительственной экономической конференции Прикаспийских государств: Каспийское море омывает берега пяти прибрежных государств:
Иран — на юге, длина береговой линии — около 724 километров
Казахстан — на севере, северо-востоке и востоке, длина береговой линии около 2320 километров
Туркмения — на юго-востоке, длина береговой линии около 1200 километров
Россия — на западе и северо-западе, длина береговой линии около 695 километров
Азербайджан — на юго-западе, длина береговой линии около 955 километров