Визначення окремої наукової галузі знань як самостійної вимагає існування в складі її теоретичної основи чіткого визначення об'єкта, аспекту, методу, цілі та предмета дослідження. На це звертають увагу вітчизняні вчені-географи, котрі зробили вагомий внесок у розвиток теорії географії (зокрема, О. Шаблій, М. Пістун, Я. Олійник, А. Степаненко), зарубіжні (наприклад, Б. Алаєв). Так, М. Пістун наголошує: теорія кожної науки ґрунтується насамперед "на уніфікованому розумінні таких категорій, як об'єкт і предмет вивчення"*14. Вчений аргументує питання такими доводами: "Нечіткість у цьому питанні може зумовити безперспективність окремих її напрямів, дублювання досліджень з дослідженнями суміжних наук, суб'єктивність в класифікації знань, а також недоліки в структурі й організації процесу навчання"
На размещение предприятий химической промышленности оказывают влияние:
1) Сырьевой фактор (характерен для размещения предприятий горно-химической промышленностии калийных удобрении).
2) Потребительский фактор
3) Энергетический фактор размещения характерен для производства полимеров.
4) Фактор наукоёмкости учитывается при размещении тонкой химии (фармацевтическая и парфюмерная промышленность).
5)Экологический фактор размещения.
Вода используется как сырье и вс материалы (крупный комбинат химической промышленности, выпускающий водоемкую продукцию, ежегодно потребляет столько же воды, сколько город с населением 400000 человек).
Без энергии практически невозможно существование предприятия (1 тонна синтетического каучука – 15-18 тыс кВт/ч). Сырье конечно нужно для производства любых веществ, продуктов в химической промышленности (на 1 тонну капролактама требуется 8 тонн сырья).
Север, северо-запад Казахстана наиболее развит в химической промышленности.