Африка: географическое положение.
Африка пересекается экватором почти по середине.0 меридианом пересекается в западной части, пересекается Северным тропиком в северной части и Южным тропиком в южной части.180 меридианом не пересекается,Северным и Южным полярными кругами не пересекается.
Африка расположена к востоку от Северной и Южной Америки, к югу от Евразии, к западу от Австралии, к северу от Антарктиды.
Она омывается на западе Атлантическим океаном, а на востоке Индийским.
Большая часть территории расположена в экваториальном, субэкваториальном, тропическом и субтропическом климатических поясах.
Большая часть Африки расположена к северу от экватора, поскольку она сужается с севера на юг в виде треугольника.
На севере Африку отделяет Средиземное море и Гибралтарский пролив от Европы, а Суэцкий канал на северо-востоке соединяет с Аравийским полуостровом (Евразия).
Береговая линия слабо изрезана.
Крайняя северная точка-мыс Бен-Секка 37° с.ш. 9° в.д.
Крайняя южная точка-мыс Игольный 34° ю.ш. 20° в.д.
Крайняя восточная точка-мыс Рас-Хафун 10° с.ш. 51° в.д.
Крайняя западная точка-мыс Альмади 14° с.ш. 17° з.д.
История открытия и исследования материка.
В 15 веке Васко да Гама (португальский мореплаватель) во время открытия пути в Индию обогнул Южную Африку и описал очертания береговой линии на юге материка.
В середине 19 века Давид Ливингстон (английский учёный) открыл водопад Виктория, исследовал реку Конго, озеро Ньяса, он всю Южную Африку с запада на восток делая подробное описание всего увиденного.
В конце 18 века Мунго Парк (шотландский исследователь) подробно описал течение реки Нигер, исследовал Центральную Африку.
В середине 19 века Генрих Барт (немецкий исследователь) описывал историю, топографию, цивилизацию Сахары, исследовал озеро Чад.
В конце 19 века англо-американская экспедиция под руководством Генри Стенли открыла горы Рувензори, верхнее течение реки Нил и Конго, исследовала озеро Танганьика и Виктория.
В конце 19 века Юнкер В.В.(русский учёный) описал Центральную и Восточную Африку, занимался работами в гидрологии, топографии и метеорологии.
В 19 веке Е.П.Ковалевский (русский путешественник) проводил геологические исследования Северо-Восточной Африки.
найнижча точка (штучна)[ред. • ред. код]найнижча точка під землею, коли-небудь досягнута, — кольська надглибока свердловина (12 266 метрів на сг-3).найнижча точка під землею, де може перебувати людина — це 3,9 км[1] нижче поверхні на золотодобувній шахті таутона, карлетонвілль, південна африка.найнижчою штучною точкою просто неба (від рівня моря) може бути кар'єр хамбах, німеччина, 293 метри нижче рівня моря.найнижчою штучною точкою просто неба (від рівня поверхні) може бути кар'єр бінгем, солт-лейк-сіті, сша, 1 200 метрів нижче поверхні.найнижча точка під водою — це нафтогазова свердловина глибиною 10 680 метрів (від підводної верхівки свердловини ( яка була пробурена на нафтовому родовищі тайбер, мексиканська затока. верхівка свердловини розташована на глибині 1 259 метрів під водою, що дає загальну глибину 11 939 метрів від поверхні моря.[2]28.736667° пн. ш. 88.386944° зх. д.найнижча точка (природна)[ред. • ред. код]найнижчою відомою точкою є безодня челленджера, на дні маріанського жолобу: глибина 10 898 — 10 916 метрів нижче рівня моря.[3] всього три людини побували на дні безодні: жак пікар та дон волш в 1960 році на борту батискафа трієст та джеймс камерон в 2012 році на борту deepsea challenger.найнижча точка під землею розташована на глибині більше 2000 метрів від поверхні. наприклад, різниця у висоті між входом та найнижчою дослідженою точкою печери крубера (воронячої) 2 191+/-20 метрів. в 2012 році український спелеолог геннадій самохін досяг найнижчої на сьогодні точки, побивши світовий рекорд.[4]найнижча точка на суходолі, не покрита водою — долина під льодовиком берд, яка розташована на глибині до 2 780 метрів нижче рівня моря, однак покрита товстим шаром льоду.найнижча точка на суходолі — на берегах мертвого моря, поділеного між ізраїлем, палестиною та йорданією (418 метрів нижче рівня моря).точка, найближча до центру землі (~ 6 353 км) ймовірно розташована на дні північного льодовитого океану (найглибша його точка — 5 450 метрів нижче рівня моря) біля ічного північного полюсу (дно маріанського жолобу бл. 6 370 км від центру землі). інші можливі претенденти можуть бути у північній атлантиці чи північному тихому океані або на дні континентального шельфу антарктики. вот так я думаю
Мыс Челюскин (Россия) , 77°43' с. ш. — крайняя северная материковая точка.
Остров Ратманова (Россия) 169°0' з. д. — крайняя восточная островная точка.
Мыс Дежнёва (Россия) , 169°40' з. д. — крайняя восточная материковая точка.
Южный остров (Кокосовые острова) 12°4' ю. ш. — крайняя южная островная точка.
Мыс Пиай (Малайзия) 1°16' с. ш. — крайняя южная материковая точка.
скала Моншик (Азорские острова) 31º16' з. д. — крайняя западная островная точка.
Мыс Рока (Португалия) , 9º30' з. д. — крайняя западная материковая точка.