Твари́нництво[1] — галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло, сир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина.
Объяснение:
пристосування організмів до нових кліматичних, фізико-хімічних, ґрунтових та інших умов нового середовища існування та до нових біоценозів, у які вони потрапляють природним шляхом або свідомо чи випадково переносяться людиною. Це складний комплекс пристосувальних явищ, які відбуваються в рослинах під дією природних чинників і створених людиною умов, внаслідок змін норми організму, обміну речовин, генетичної структури, формотвірних процесів, шляхом природного добору. За рекомендаціями Ради ботанічних садів СРСР термін А.р. означає сумарну реакцію рослини на зміни умов природного середовища і на штучні впливи людини, що веде до виникнення нових форм, яким притаманна достатня стійкість і продуктивність в умовах існування за межами екологічного ареалу вихідних видів. Різновидом А.р. є реакліматизація — переселення рослин у нові для них райони або місця, де вони раніше були винищені. Для розвитку теорії і практики А.р. велике значення мали праці Ч. Дарвіна, Ф. Рульє, О. Декандойля, А. Декандойля, А.П. Богданова, Е.Л. регеля, А.Н. Бекетова, І.В. мічуріна, М.Ф. Іванова і багатьох інших учених.
А.р. вирішує проблеми екології рослин, які знаходяться за межами своїх природних ареалів і перебувають під впливом незвичайних для них умов
