Відповідь:
Вони відрізняються умовами залягання у ґрунті, хімічним складом та температурою.
Підземні води за умовами залягання можуть бути поверхнево-ґрунтовими (верховодка) (містяться в проміжках між часточок ґрунту), ґрунтовими (залягають у першому від поверхні землі водотривкому шарі) і міжпластовими (залягають між двома водотривкими шарами і досить часто бувають напірними, або артезіанськими). Підземні води різноманітні за хімічним складом (прісні, слабо- або сильномінералізовані) та температурою (холодні або термальні (з температурою понад 20º С)).
Твір "Мандрівка крапельки води"
Я народилася глибоко під землею, куди не дістають коріння рослин. Там, у королівстві вічного мороку, працею маленьких крапельок створено цілий світ величезних печер, підземних палаців з переходами, мостами, прикрашеними залами.Але вода не тільки будує печери, вона ще й прикрашає їх. Ми, крапельки, просачиваемся крізь тріщини і щілини довго висимо на стелі печер. Потім ми падаємо на підлогу, але залишаємо після себе слід. Мільйони крапельок за мільйони років побудували підземні бурульки різних кольорів і форм.
Під землею теж є свої струмки, річки. В один з таких струмків я і потрапила, і разом зі своїми сестричками-крапельками попливла за його течією.Підземна річка вибралася на поверхню землі, впала вниз з гори красивим водоспадом. Крапельки бризками розлетілися в різні боки. Я впала на листок якоїсь рослини і вирішила трохи відпочити, адже дорога була нелегка.Тут виглянуло сонечко, стало дуже жарко, я потихеньку перетворилася на пару і почала підніматися вгору. Я злітала все вище і вище, поки в повітрі не стало холоднішати. Тоді ми, маленькі крапельки, стали збиватися в купки. Так утворилися хмари. У хмарах ми тихо попливли над землею. І все далі залишалося те місце, де я народилася.Несподівано подув сильний вітер і зігнав всі хмари разом. Утворилася велика темна хмара. Крапельок води в ній було так багато, що хмара стала дуже важкою і опустилася низько над землею. Я зі своїми сестрами полилася вниз сильним дощем. Коли всі ми впали на землю, хмаринка стала легкою і попливла геть.Знову виглянуло сонечко, і в небо піднявся гарний різнобарвний міст. Це була веселка. Вона мені так сподобалася, що я стала по ній дертися вгору. Вилізла на пропливають повз хмарка і продовжила свій шлях далі.Разом з хмарою ми рухалися далі на північ. Стало дуже холодно, і всі крапельки перетворилися в сніжинки. Всі ми були схожі один на одного, але у кожної був свій наряд. Одна була схожа на зірочку, інша на квітку.Ми виросли і полетіли до землі білою зграєю. Вітер не давав нам спокійно спускатися, кружляв нас і змушував танцювати веселі танці.Але все-таки ми опустилися на землю. Одні лягли на дахи будинків, інші на дорогу, треті на полі. Нас почали змітати лопатами, прибирати машинами. Багато сніжинки танули і гинули.Навесні я та інші сніжинки розтанули, утворилися струмки, а вони потекли в річку. Ми пересувалися по її дну, дзюрчали по камінчиках, плескалися про берег. Довго-довго тривав цей біг, день змінював ніч. Я бачила, як мої подружки ставали то росою на квітках, то туманом над землею. Він був таким щільним і білим, що нічого не було видно навколо. Я ж рухалася далі.Річка дісталася до вашого міста, і я потрапила на водозабірну станцію, де нас, крапельок, очистили, профільтрували і погнали по трубах водопроводів. Ось по такій трубі я і добігла до твого дому, потрапила в твій кран. Потім мене налили в чайник і твою чашку. Думаю, що моя подорож тепер закінчено. Пий чай!
Объяснение:
выбери что то из этого
За последние 60 лет почти 40% акватории Черного моря оказались непригодными для жизни. Такой вывод сделали бельгийские ученые из Льежского университета. Как подсчитали специалисты, с 1955-го по 2016 г. глубина проникновения кислорода снизилась со 140 до 90 метров. Одновременно ученые обнаружили ухудшение качества воды, связанное с большим поступлением в море соединений фосфора и азота.
Что вода стала хуже, видно невооруженным глазом. Многие отдыхающие жалуются, что не только в Сочи, где вода всегда была не очень, но и в Абхазии она ныне грязная. Даже на пляжах предупреждают, что купаться пока можно, но упаси бог глотнуть морской водички - можешь подхватить инфекцию. Это, конечно, огорчает туристов, ведь какой же отдых на море без ныряний.
Рыбаки отмечают существенное снижение улова. Причем жалуются рыбаки не только из Одессы и Крыма, но также из Болгарии и Грузии.
Впрочем, теперь выясняется, что Черному морю грозит гораздо более серьезная опасность, чем кишечная палочка или сокращение популяции рыб.
"Люди с ужасом наблюдали, как пепельное море забурлило, закипело, превратилось в подлинно черное, как назвали его Бог знает с какого переляку, и стало исчезать в какую-то воронку. Омерзительно пахло сероводородом. Черное море перестало существовать... Позже, комментируя невероятный случай, ученые пришли к выводу, что предупреждение о роковой роли сероводорода, залегающего слоем на глубине 40 метров, мало кого волновало всегда, теперь он вырвался на поверхность и "съел" воду". Так экологическую катастрофу в политическом романе "Набат" обрисовал писатель Александр Гера.
А как может быть на самом деле?
Известно, что Черное море имеет глубину до 2 тыс. метров. Но на глубине свыше 200 м живут только бактерии, выделяющие сероводород. Рыбы и другие организмы жить не могут, так как кислорода там нет, есть только "мертвая вода", то есть соединение водорода с серой. Поверхностный слой преимущественно речного происхождения, уровень соли там для моря довольно низкий. На глубине от 50 до 100 м содержание соли резко возрастает. Верхние слои намного легче нижних, поэтому они почти не перемешиваются.
Таким образом, Черное море представляет собой глубокий резервуар с сероводородом и тонким слоем практически пресной воды, где и обитают все живые организмы. Если этому тонкому слою грозит исчезновение, то все море может стать не просто безжизненным, но и взрывоопасным.
С этими оценками согласен и старший научный сотрудник Севастопольского отделения Государственного океанографического института имени Н.Н. Зубова Анатолий Рябинин. Он считает, что Черному морю может грозить большая катастрофа.
"Согласно нашим исследованиям, за последние десятилетия века слой сероводородной воды действительно поднимался, иногда до уровня 75 метров. В 1986 году работала специальная комиссия, она установила, что опасность подъема сероводородных вод сохраняется", - рассказал Рябинин.
Правда, эти исследования проводились давно, и вся информация у российских ученых только по веку. В этом столетии они ничего не измеряли, денег на исследования им не выделяли. Но ранее проводимые наблюдения показывали, что уровень сероводорода повышается и можно ожидать выбросов сероводорода в атмосферу при каких-то катаклизмах.
В свое время изучалась возможность добычи сероводорода, чтобы использовать его в качестве топлива. Сотрудники московского НИИ океанологии имени П.П. Ширшова РАН выступали всегда за то, чтобы не добывать сероводорода больше, чем его образуется, так как это может нарушить природный баланс. Другие ученые придерживались иной точки зрения: сероводород надо добывать в больших количествах, чтобы со временем очистить море, скажем, лет через сто. На сегодняшний день Черное море - самое опасное на планете.
Эко движениеДальнейшее поднятие уровня сероводорода может привести к самым катастрофическим последствиям. В 1927 г. около Ялты произошло землетрясение. Тогда море буквально горело. Некоторые ученые считают, что это вспыхнул сероводород.
Если говорить о факторах, которые влияют на уровень опасности, можно отнести природное и человеческое воздействие. Сегодня объективно море загрязняется, это факт. В глобальное потепление я не очень верю, но трудно с полной уверенностью сказать, каких последствий ждать.
Вообще, согласно некоторым научным данным, примерно 6 тыс.лет назад Черное море было чистым, никакого сероводорода в нем не было. Для геологии это совсем небольшое время. То есть накопление сероводорода идет стремительно.