Рязанская область расположена в центральной части Русской равнины. В её пределах по абсолютным высотам выделяется ряд крупных неровностей, возвышенных и сниженных участков — северо-восточная часть Среднерусской возвышенности, с отметками междуречий 170–245 м, северная часть Окско-Донской равнины (136–198 м) и южная часть Мещерской низины (100–160 м).
В геологическом отношении область занимает часть Русской плиты древней Восточно-Европейской платформы. В её основании залегает складчатый кристаллический фундамент, сложенный архейскими и нижнепротерозойскими породами. Фундамент перекрыт толщей осадочных пород позднепротерозойского, палеозойского, мезозойского и кайнозойского возраста. Под маломощным чехлом четвертичных отложений в разных частях области залегают девонские (Милославский район), каменноугольные, юрские, меловые и неогеновые отложения.
Реки области принадлежат бассейнам Каспийского и Азовского морей. Главная водная артерия области — река Ока. Площадь рязанской части её бассейна — 38,2 тысяч кв. км. Бассейну Оки на территории области принадлежат 850 рек и речек общей протяженностью более 10 тысяч км. Среднегодовой сток, формирующийся в области, составляет 4,2 куб. км. Слой стока в пределах области меняется от 120 до 160 мм. В период снеготаяния слой стока составляет 80–90 мм.
Подземные воды на территории области представлены грунтовыми водами, залегающими в рыхлых породах четвертичной, неогеновой и меловой систем на водонепроницаемых юрских глинах. В нижележащих толщах преимущественно карбонатных пород каменноугольной системы выделяется несколько водоносных горизонтов с пресными водами. Все они приурочены к сильно трещиноватым известнякам. Питание этих горизонтов происходит в местах их выхода на дневную поверхность за счёт инфильтрации атмосферных осадков и воды из рек.
Основные зональные типы почв на территории области — дерново-подзолистые, серые лесные и чернозёмы. Дерново-подзолистые почвы характерны для зоны смешанных хвойно-широколиственных лесов. Формировались они на водно-ледниковых и озёрно-аллювиальных песках и супесях. Серые лесные почвы формировались к югу от долины Оки на покровных суглинках в зоне широколиственных лесов. Чернозёмы, в том числе оподзоленные, выщелоченные, местами луговые, распространены в юго-западной и южной частях области в лесостепной зоне. Почвообразующей породой для них здесь служат покровные лёссовидные суглинки. Рязанские чернозёмы формировались в условиях недостаточного и неравномерного увлажнения. Наряду с зональными типами почв широким распространением в области пользуются болотные торфяные и торфяно-перегнойно-глеевые почвы (Мещера), а также аллювиальные почвы (в поймах рек).
Еще 2–3 тысячи лет назад на территории области преобладали леса. Лишь в южной её части широколиственные леса сочетались с луговыми степями. Современная картина распределения растительных сообществ представляет собой пёструю мозаику естественных природных фитоценозов и искусственных агрофитоценозов, лесопосадок, растительности урбанизированных территорий (синантропной растительности).
Животный мир области богат и разнообразен. На территории области обитают 73 вида млекопитающих, более 280 видов птиц, 6 видов пресмыкающихся, 10 видов амфибий, более 70 видов рыб и тысячи видов беспозвоночных.
Объяснение:
Климат области умеренно-континентальный, с тёплым летом и умеренно-холодной зимой. Средняя температура января от –10,5 до –11,5°С, июля от +18,8 до +19,5°С. На значительной части территории области выпадает более 500 мм осадков. Зимой преобладают ветры южных румбов, летом — западных и северо-западных.
Район має сприятливі природні умови, багаті природні ресурси (родючі ґрунти, м'який клімат, запаси залізної і марганцевої руд світового значення, є родовища вугілля, бокситів, титанових руд тощо).
За кількістю населення Придніпровський район посідає шосте місце в країні. Проте він досить густо заселений (близько 100 осіб на 1 км2). За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за кількістю міст, де проживає понад 700 тис. осіб, він не має собі рівних у країні. Основна частина населення працює в промисловості. В районі відбувається перерозподіл зайнятих в окремих галузях господарства.
Чорна металургія одна з провідних галузей промисловості Придніпров'я. За виробництвом чорних металів район посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд, нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату.
Придніпровському районі добре розвинуті всі види транспорту, але перше місце належить залізничному. За густотою залізниць, що становить 38 км на 1000 км2, район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, П'ятихатки, Синельникове.
Район розташований у правобережній частині України в лісостеповій зоні.
Площа району — 60,9тис. км2. Населення — 4,2 млн.осіб. Район охоплює Вінницьку, Хмельницьку і Тернопільську області.
Кліматичні умови та грунтові ресурси цієї території сприятливі для ведення господарства, особливо у південній частині. Район багатий на родовища сировини для промисловості будівельних матеріалів, особливо в зоні Українського кристалічного щита. Є родовища будівельного й оздоблювального каменю, граніту, гнейсу, мармуру, пісковику. В усіх трьох областях знайдено мергель (сировина для виробництва цементу), каолін, трепел і опоку. Багато родовищ цегельно-черепичних і гончарних глин та пісків. У Придністров'ї є незначні поклади фосфоритів. До енергетичних ресурсів належать поклади торфу на півночі району та незначні запаси бурового вугілля в усіх областях. У Придністров'ї трапляються родовища горючих сланців. У районі виявлено різноманітні за складом мінеральні лікувальні води.
Населення району розміщується досить рівномірно. Середня його густота — близько 75 осіб на 1 км2 — нижча від середнього показника по країні. Вона зростає у напрямі з півночі на південь і найбільша у Придністров'ї. Сільське населення становить 53 %. Це один з найменш урбанізованих районів України. Для нього характерне явище депопуляції. Особливо висока смертність і низька народжуваність у Вінницькій області. У районі найвищий у країні рівень прихованого безробіття.
У Подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працюють Хмельницька А ЕС, Ладижинська ДРЕС і Дністровська ГЕС.
Основою господарського комплексу економічного району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. В АПК працює основна частина населення.