На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат.
Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану. Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах слугує мінутна рамка.
Довгота (кут між площиною меридіану в точц та нульовим (Гринвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.
Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами, які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу. Точність визначення координат опорних пунктів впливає на точність геодезичної основи карти.
Відповідь коротше:
Географічні координати точки, а саме, її широту , знаходять, використовуючи мінутну рамку, на якій крім мінутних поділок нанесені точками 10-секундні поділки.
Через точку проводять лінію, яка паралельна нижній стороні рамки карти, і дійсний меридіан , який паралельний вертикальній стороні рамки карти. Від заданої точки на південь і захід проводять кратні 10 секундам паралель та меридіан. З точки опускають перпендикуляри і вимірюють відрізки.
Яманта́у (башк. Яман тау — «плохая (злая) гора») — высшая точка Южного Урала. Расположена в Белорецком районе Республики Башкортостан Российской Федерации. Высота над уровнем моря — 1640,4 м[1]. В 2 километрах к юго-востоку расположена вершина Малый Ямантау (1512,7 м). Находится на территории Южно-Уральского заповедника.Башкиры зачастую вкладывали прикладной смысл в название географических объектов. Название «злая гора», вероятно, вошло в обиход, поскольку склоны горного массива заболочены и завалены курумником, что не позволяло пасти скот. Также бытуют верования местных башкир о том, что лошади умирали во время похода на эту гору, а на склонах горы водилось много медведей.
2. 3
3.
1 Г
2 А
3 Б
4.
1 Б
2 Г
3 В
5.
1, 3, 5
6.
2, 4, 6
7. 2
8. 2
9. 1
10. 3