Норвезький полярний дослідник Руаль Амундсен разом із чотирма товаришами на санях вирушив до Південного полюсу 19 жовтня 1911 року.
Південний полюс розташований у межах Полярного плато Антарктиди на висоті приблизно 2800 метрів над рівнем моря. Дослідник Амундсен збирав кошти кілька років на свій найзухваліший полярний проект - підкорення Південного Полюсу. План дослідника полягав в тому, щоб дістатися до Північного полюса на кораблі, вмороженому в лід. Необхідне для цього судно вже було побудовано - "Фрам".
Руаль Амундсен, разом з чотирма компаньйонами, чотирма саньми, з запряженими 13-ма собаками в кожні, вийшов з табору. Спочатку шлях здавався дивно легким. Часом можна було навіть стати на полози і спокійно їхати, за собаками. Все разом змінилося, коли вони досягли льодовика з його бездонними ущелинами і нескінченними гребенями. Щоб подолати ці перешкоди їм довелося проявити максимум сили і хоробрості. Але з цими перешкодами позаду, п'ять чоловік швидко наближалися до фінальної точки маршруту.
14 грудня 1911-го Амундсен з товаришами досяг Південного полюса. Саме цей день в історії вважається відкриттям Південного полюса. У складі експедиції на чолі з Роальдом Амундсеном також були Оскар Вістінґ, Гелмер Гансен, Сверре Гассель, Олаф Бйоланд. Відсвяткували це, закуривши сигари. Поставили намет, вивісили норвезький прапор. За подорож норвежці подолали 3 тис. км, із 52 собак уціліли 11. По поверненні з Антарктики Амундсен стає світовою знаменитістю. За три роки купує аероплан і стає першим у Норвегії цивільним пілотом. 1918-го фінансує свою полярну експедицію.
Объяснение:
ответ
Невозможно точно определить время открытия Индийского океана. Известно, что представители древних цивилизаций пересекали его, активно прокладывая торговые пути.
Самые ранние свидетельства относятся к временному промежутку 3-3,5 тыс. лет до н. э. Это плавания египтян и народов Двуречья. В VI- V веках до н. э. финикийцы и персы не раз совершали переходы через океан для торговли с индийскими купцами. Арабские мореплаватели начали морские исследования в VII столетии, достигли берегов Индии, описали Цейлон, Индонезию и другие острова.
Путешественники Средневековья открыли Индийский океан для европейцев. В конце XIII столетия, возвращаясь из Китая, венецианец Марко Поло описывает путь из Индии, посещение Цейлона и других островов. По его рассказам была издана книга, которой пользовались географы, купцы и моряки. К началу XV века относятся плавания китайского «Золотого флота» из 250 судов вдоль берегов Тихого и Индийского океанов в страны-вассалы для торговли и упрочения авторитета страны.
Поход в Индию португальца Васко да Гама в конце XVвека стал поворотным моментом в истории освоения восточных территорий европейцами и считается концом Средних веков. С этого времени начинается регулярная торговля и колонизация стран океанического бассейна.
Объяснение:
Координаты широты городов:
Москва - 55°45′ с. ш.
Лубумбаши -11°40′ ю. ш.
Тюмень -57°09′ с. ш.
Квебек -46°48′ с.ш.
Екатеринбург -56°50′ с. ш.
По показаниям широт,мы видим ,что южнее Москвы расположены города Квебек и Лубумбаши .(Широта Квебека 46 ° северной широты,это меньше,чем у Москвы 56° ,а Лубумбаши вообще находятся в Южном полушарии 11° южной широты)
Остальные города находятся севернее Москвы ,их широта больше 55° северной широты.