1) Любая проектная или исследовательская работа направлена на решение определенной фундаментальной или прикладной проблемы. Часто автор или руководитель работы могут не формализовывать проблему, однако определение проблемы может развитию исследования или проекта. Определять проблему – значит устанавливать несоответствие между желаемым и действительным. Проблема возникает из противоречия. Во-первых, проблема всегда возникает, когда есть необходимость, потребность в чем-либо. Во-вторых, проблема – это расхождение, противоречие между тем, что мы хотели бы сделать и нашими возможностями, наличием тех или иных средств. Поиск проблемы для исследовательской работы – это определение комплекса вопросов, решение которых представляет существенный практический и теоретический интерес для исследователя.
ответ:дослідження Африки зарубіжними мандрівниками
Объяснение:
Початковий етап дослідження Африки (2-е тис. до н. е. — до 6 ст.) Початок вивчення Африки відноситься до глибокої давнини. Стародавні єгиптяни освоювали північну частину континенту, просуваючись уздовж узбережжя від гирла Нілу до затоки Сидру, проникали в Аравійську, Лівійську і Нубійську пустелі. Близько 6 ст. до н. е. фінікійці здійснювали тривалі морські походи навколо Африки. У 6 ст. до н. е. карфагенянин Ганнон мореплавець зробив плавання уздовж західного узбережжя континенту. Згідно запису на плиті, залишеної ним в одному з храмів Карфагена, він досяг внутрішньої частини Гвінейської затоки, куди європейці проникли через майже дві тисячі років. У період римського панування і пізніше рибальські судна досягали Канарських островів, римські мандрівники проникали глибоко в Лівійську пустелю (Л. К. Бальбе, С. Флакк). У 525 році візантійський купець, мореплавець і географ Козьма Індікоплов піднявся вгору по річці Ніл, перетнув Червоне море і об'їздив узбережжя східної Африки. Він залишив 12-томний твір, що служив єдиним для свого часу джерелом відомостей про річку Ніл і суміжні території.
Части света выделены разными цветами:
Австралия и Океания — фиолетовым;
Азия — оранжевым;
Америка — зелёным;
Антарктида — голубым;
Африка — жёлтым;
Европа — красным.
Обычно выделяют шесть частей света[1][2][3][4][5][7]:
Австралию;
Азию;
Америку;
Антарктиду;
Африку;
Европу.
Иногда в особую часть выделяется Океания[1][2][4][7]. Реже её рассматривают вместе с Австралией как сдвоенную часть света Австралия и Океания[1] (Океания[6]).
Не следует смешивать деление на части света с делением на материки, а также на Старый Свет (Евразия и Африка), известный до открытия Америки, и Новый Свет (обе Америки)[1][2][3][4][7]. Деление суши на части света сложилось исторически[2][3][4][7].