1. Нерівномірність розподілу багатства: Економічне зростання може призвести до збільшення багатства, але не завжди це призводить до зменшення соціальної нерівності. Часто багатство накопичується в руках обмеженої групи людей, тоді як бідніші верстви населення залишаються позаду. Це створює соціальну напругу і погіршує добробут суспільства в цілому.
2. Виснаження природних ресурсів: Економічне зростання, яке ґрунтується на необмеженому використанні природних ресурсів, може призвести до їх виснаження. Це може призвести до екологічних проблем, зниження якості навколишнього середовища та загрози життю і здоров'ю людей. Підтримка сталого розвитку передбачає баланс між економічними потребами і відновлюванням природних ресурсів.
3. Соціокультурні наслідки: Зосередження на економічному зростанні може привести до втрати цінних аспектів культури, традицій і соціальної сплоченості. Під впливом глобалізації і розширення ринкових відносин, традиції та місцев життя можуть бути знецінені або навіть зникнути. Це може позначитися на самобутності та якості життя людей.
4. Вплив на здоров'я та благополуччя: Економічне зростання, спрямоване на максимізацію виробництва та прибутку, часто зводить на задній план питання здоров'я та благополуччя населення. Наприклад, зростаюче забруднення навколишнього середовища може мати шкідливий вплив на здоров'я людей, а надмірне навантаження на працю може вести до погіршення якості життя та психологічних проблем.
Ці аргументи показують, що формальне економічне зростання само по собі не завжди сприяє поліпшенню добробуту суспільства. Важливо розглядати розвиток з урахуванням екологічних, соціальних та культурних факторів, забезпечуючи сталість і збалансованість для покращення якості життя всіх людей.
Щоб розв'язати цю задачу, спочатку потрібно знайти чистий приріст населення (різницю між кількістю народжених та померлих) і різницю між кількістю виїжджаючих та приїжджаючих осіб. Потім слід додати цей чистий приріст до початкової кількості населення, щоб отримати кількість населення на кінець року.
Чистий приріст населення = (Рівень народжуваності - Рівень смертності) * Кількість населення
Чистий приріст населення = (18 - 11) * 250 тис. = 7 * 250 тис. = 1 750 тис.
Різниця між виїжджаючими та приїжджаючими особами = Прибуття - Від'їзд
Різниця між виїжджаючими та приїжджаючими особами = 8 тис. - 4 тис. = 4 тис.
Населення на кінець року = Початкове населення + Чистий приріст + Різниця виїжджаючих та приїжджаючих осіб
Населення на кінець року = 250 тис. + 1 750 тис. + 4 тис. = 2 004 тис.
Таким чином, населення, що проживає у місті на кінець року, становить 2 004 тис. осіб.
2) На севере средняя температура января составляет -20, -25 °С, температура января во всей южной части Азии высока: 16...20 °С , на островах достигает 25°С. Средняя июльская температура изменяется с севера на юг, от 12- до 32°С.
3)Январские - с северо - востока на юго - запад. Летом - с юго - запада на северо - восток.
4)В умеренных широтах преобладает Западный перенос воздушных масс и поэтому количество осадков уменьшается при движении на восток от 1000- 1200 мм\год до 300- 250 мм\год в центральной части материка на юге умеренного климатического пояса. Осадки выпадают больше всего в теплое время года.Различие в выпадении осадков подчиняется законам природы. В областях высокого давления осадков мало, там где давление низкое количество осадков возрастает.
Надеюсь