Термин «шведская модель» возник в связи со становлением Швеции как одного из самых развитых в социально-экономическом отношении государств в конце 60-х годов, когда стало отмечаться успешное сочетание в Швеции быстрого экономического роста с обширной политикой реформ на фоне относительной социальной бесконфликтности в обществе. Этот имидж успешной и безмятежной Швеции особенно сильно контрастировал тогда с ростом социальных и политических конфликтов в окружающем мире. Шведская модель отождествлялась с наиболее развитой формой государства благосостояния.
альной Европе, где сходятся важнейшие торговые и транспортные артерии мирового значения. Она граничит с девятью государствами: Данией, Бельгией, Нидерландами, Люксембургом, Францией, Швейцарией, Австрией, Чехией и Польшей.
Германия входит в число ведущих держав мира. В Германии быстро развивается рыночная экономика, промышленный комплекс, развита благотворительность, денежная единица Германии является одним из наиболее устойчивых платежных средств.
Обладая значительным экономическим и научно-техническим потенциалом, она занимает третье место, после США и Японии, по объёму промышленного производства является одним из главных экспортеров товаров и услуг. В последние годы Германия значительно увеличила свое участие в международной миграции капиталов и превратилась в одного из крупнейших импортеров и экспортеров капитала. По уровню производительности труда в обрабатывающей промышленности, национального дохода на душу населения Германия опережает США и другие ведущие страны мира. Для сегодняшней Германии характерны широко распространенное благосостояние, образцовая социальная сеть и свободные учреждения.
Понятие экономической системы подразумевает под собой упорядоченную совокупность экономических элементов, взаимодействие которых обеспечивает материальные условия жизнедеятельности общества.
Социальная рыночная экономика рассматривается как среднее между лишенным целенаправленно сформированного порядка, рыночным капитализмом и тоталитарной административно командной экономикой. Экономическая концепция социальной рыночной экономики направлена на совмещение гарантированной правовым государством свободы, экономической свободы и принципами социального государства: социальной защищенности и социальной справедливости.
Предпосылки возникновения социальной рыночной экономики
Японская модель корпоративного управления основана на перекрестном владении акциями и контроле, а также на формировании сверхкрупных финансово-промышленных корпораций (кейрецу) и их объединений типа ФПГ (сюданов) со сложной системой внутреннего согласования интересов участников, включающих финансовые учреждения (внутренние банки, страховые и трастовые компании), торговые фирмы, производственные предприятия).
Руководящим органом сюдана является совещание президентов головных фирм. Оно принимает решения по важнейшим вопросам. Имеет место перекрестное акционирование и внутренняя циркуляция, ресурсов.
Основными владельцами акций корпораций являются инсайдеры (более 70% из них - институциональные инвесторы). Речь идет о банках и связанных с ними аффилированных компаниях (кейрецу).
В рамках корпораций происходит внутригрупповое перемещение не только товаров и услуг (доля внутригрупповой торговли доходит до 20%), но и менеджеров. Это максимально обмену информацией и эффективному использованию совместного опыта.
Все это придает корпорациям большой динамизм. Внутрикорпоративные контрактные отношения охватывают финансовые и промышленные ресурсы и научно-техническую информацию. Действует принцип целенаправленной специализации, когда интересы не пересекаются.
Объяснение:
Відповідь: Конкурентні переваги
Україна, друга за площею країна в Європі, відома як житниця регіону завдяки своєму «чорнозему» – виду ґрунту, надзвичайно родючому та багатому на органічну речовину, що називається гумус. Чорноземи, які займають більш ніж половину всієї території України, створюють виняткові агрономічні умови для вирощування широкого спектру сільськогосподарських культур, насамперед зернових та олійних.
Такі вельми сприятливі агроекологічні умови створюють аграрному сектору України значну конкурентну перевагу, яка доповнюється ще й вигідним географічним розташуванням.
Близькість України до великих сусідніх ринків – Російської Федерації та Європейського Союзу – і доступ до глибоководних портів на Чорному морі забезпечують безпосередній доступ до світових ринків і, насамперед, до великих імпортерів зерна в країнах Близького Сходу та Північної Африки.
Ерозія ґрунтів
Незважаючи на сприятливі умови, серйозною проблемою для України є ерозія ґрунтів. Впродовж десятиліть чорноземні ґрунти по всій території країни постійно деградували через нераціональне землекористування та зумовлену ним ерозію. Згідно з оцінками, в Україні щороку понад 500 мільйонів тонн орних земель страждають від ерозії, що вже призвело до зниження родючості ґрунту на площі в більш ніж 32 мільйони гектарів землі.
Згубні наслідки такого становища для вирощування сільськогосподарських культур та загалом для економіки України неможливо переоцінити: внаслідок ерозії втрачається третина кожного долара створеної у сільському господарстві доданої вартості, – а на кожну тонну вирощеного зерна припадає десять тонн еродованого ґрунту.
Є переконливі докази того, що ерозія ґрунтів в Україні прискорюється, внаслідок чого завдається інша значна шкода природі, зокрема, відбувається замулення річок, гаваней та утворених греблями водосховищ, які живлять гідроелектростанції. Ця проблема в окремих регіонах є гострішою, ніж в інших: наприклад, на південному сході країни ерозія ґрунтів сягнула рівня опустелювання.
Image
Distribution of Chernozems in Europe and typical Chernozem profile
Image
Ukraine: soil erosion is visible from satellites
Зміна клімату
Глобальна зміна клімату теж має негативні наслідки, підсилюючи дію ерозії ґрунтів. Наприклад, органічна речовина – «клей», що утримує частинки ґрунту разом та допомагає зберігати воду в ґрунті, – нині зазнає впливу, який зменшує здатність ґрунту утримувати вологу, яка відіграє дуже важливу роль, особливо в сухі роки.
Крім того, впродовж останніх 15 років випадки посух в Україні стають дедалі частішими та інтенсивнішими, значною мірою внаслідок зміни клімату. Посухи тепер стаються в середньому раз на три роки, що призводить до значного зниження врожайності культур. Ці наслідки особливо відчутні у високопродуктивних регіонах країни, як-от південна степова зона країни, де нині заготовлюється 50% українського зерна.
Хоча кліматичні умови в Україні загалом є сприятливими, мінливість клімату, яка, як очікується, посилюватиметься зі змінами клімату, становить серйозну загрозу для сільського господарства.
«Кліматично оптимізоване» ведення сільського господарства
Як відомо, одним з основних чинників ерозії ґрунтів є надмірно інтенсивне розорювання ґрунтів. Сталою та ефективною альтернативою вважається практика раціонального, або ресурсобережливого, сільського господарства. Така практика з без-орним обробітком ґрунтів знижує ерозію ґрунтів, зберігає їхню родючість, підвищує їхню стійкість до посухи і значно зменшує виробничі витрати, мінімізуючи споживання палива.
Великомасштабне впровадження «кліматично оптимізованих» методів ведення сільського господарства, як-от ресурсобережливих методів, в поєднанні з ефективними технологіями боротьби з ерозією ґрунтів, потенційно може мати значні позитивні наслідки для України, і, зрештою, для усього світу.
На рівні країни, наприклад, раціональне ведення сільського господарства на площі в 17 мільйонів гектарів землі може до генерувати дохід на суму в 4,4 млрд. дол. США, що еквівалентне 34 відсоткам ВВП, створеного у сільському господарстві. Цей наслідок може майже повністю зрівноважити зменшення природного капіталу, зумовлене ерозією ґрунтів в Україні, яке оцінюється в 5 млрд. дол. США., навіть не згадуючи про глобальну користь для довкілля та продовольчої безпеки
Ukraine: Soil Fertility to Strengthen Climate Resilience /(«Україна: Родючість ґрунтів як запорука стійкості до змін клімату») – нова доповідь, спільно підготовлена фахівцями Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Світового банку, в якій детально розглядаються ці важливі питання і даються рекомендації щодо оптимального вирішення проблем, пов’язаних з ерозією ґрунтів, надмірним розорюванням землі та зміною клімату в Україні.
З повним текстом цієї доповіді з додатковими детальними оцінками, цифрами та аналізом можна ознайомитися на веб-сайті Issuu або завантажити її у форматі PDF з нашого веб-сайту. Доступні також огляди доповіді українською та російською мовами.
Пояснення:
