Первинний сектор економіки – сукупність галузей, які спеціалізуються на видобутку і виробництві сировини, а також на її первинній переробці до стану напівфабрикатів. Надалі перероблені ресурси використовуються у вторинному і третинному секторах економіки конкретної держави.
Специфіка поняття «первинний сектор економіки»
Специфіка первинного сектора економіки укладена в активній взаємодії промисловості з зовнішнім середовищем. Первинний сектор економіки пов’язаний з видобутком природних ресурсів, вміст яких не піддаються комплексній обробці. Специфіка первинного сектора економіки укладена в активній взаємодії промисловості з зовнішнім середовищем (з урахуванням територіального розташування ресурсів).
Даний економічний сектор сформований наступними галузями:
гірничодобувна промисловість;
розробка рудникових родовищ;
видобуток вуглеводнів;
лісівництво;
сільське господарство;
рибний промисел і т.д.
Такі галузі як: гірничодобувна промисловість, розробка рудникових родовищ, видобуток вуглеводнів пов’язані з видобутком невідновних ресурсів, що мають обмежений запас, який скорочується в міру вироблення сировини. Тоді як сільське господарство і лісівництво пов’язані з відновлюваними ресурсами, проте їх відновлення – трудомісткий і тривалий процес.
Первинна сировина використовується у всьому світі, незалежно від територіального розташування ресурсів. Зважаючи на це експорт сировинної продукції становить значну частку доходу в бюджеті конкретного держави. Однак, якщо прибуток держави в основному формує первинний сектор економіки (а не вторинний або третинний) – це вказує на недостатній рівень розвитку економічної системи конкретної країни (наприклад, Росія або Бразилія).
Географической оболочке свойственная ритмичность развития – повторяемость во времени тех или иных явлений. В природе существуют ритмы разной продолжительности - суточный, внутривековой, сверхвековой