В Украні як і в більшості держав світу, існує дві основні форми обліку населення - поточний облік та переписи населення. Поточний облік населення в Україні проводять місцеві органи влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в'їзд громадян на територію села чи міста чи виїзд з неї. Відомості передають у районні управління і Державний комітет статистики України, де їх опрацьовують і узагальнюють станом на 1 січня кожного року. Так, на початку 2009 року в Україні проживало 46 144 000 осіб.
Для отримання детальніших відомостей про населення приблизно раз на десять років проводять переписи населення. Це комплексні заходи зі збирання, обробки й публікування статистичних, економічних і соціальних даних про населення країни загалом на момент проведення перепису. В Україні такий перепис був у грудні 2001 року, згідно з яким населення України становило 48 457 000 осіб. Дані, отриманні під час переписів та в результаті поточного обліку населення, використовують для прогнозування та розробки рекомендацій щодо подальшого розвитку певних територій, поселень, держави в цілому. Перші переписи населення на українських землях відбулося 1867 року в межах Австро-Угорщини, у 1897 році - у межах Росії. Дані деяких переписів на українських землях, що входили до складу різних держав, фальсифікують з ініціативи панівних на той момент політичних режимів. Матеріали перепису1937 року були знищені. Тому складно відтворити точну картину зміни чисельності населення України, особливо до середини 1950-х років.
Географические особенности заселения и освоение территории Российского государства на разных этапах:
1) История заселения территории России:
- к Ильмень-озеру, на Верхнюю Волгу и в междуречье Оки и Волги 9-12 века (народы: меря, весь, мордва);
-на Европейский Север и северо-восток 13-15 века (народы: коми, карелы, ненцы, саами);
-начало освоения Дикого поля, продолжение колонизации век (народы: мордва, чуваши);
-продолжение освоения Дикого поля. Вхождение в Российское государство слободской Украины, начало заселения Поволжья (народ: татары, башкиры, марийцы, украинцы);
-в Северную и Среднюю Сибирь (народы: ханты, манси, якуты, эвенки);
-в Сибирь и Северный Казахстан (народы: татары, казахи);
-в Предкавказье, Новороссию, Крым, Сибирь (южную), Аляску (народы Предкавказья, крымские татары, коряки, алеуты);
-в приморские районы Закавказья (народы Закавказья);
-в Центральный Казахстан и Приморье, Северный Кавказ (народы: казахи, чеченцы, ингуши);
-На юг Сибири и Дальнего Востока (народы: хакасы, буряты).
2) История освоения территории России:
-Московское государство (1462 г.) – 0,43 млн. км. кв.
-Русское государство (1533 г.) – 2,8 млн. км. кв.
-Российское государство 17 век – 4 млн. км. кв.
-Российское государство конец 17 века - 5,5-7 млн. км. кв.
-Российское государство 18 век – 13,7 млн. км. кв.
-Российская империя 18 век – 15 млн. км. кв.
-Российская империя начало 19 века – 16 млн. км. кв.
-Российская империя 19 века – 19 млн. км. кв.
- Российская империя начало 20 века – 22 млн. км. кв.
