Розпад Радянської імперії кардинально змінив геополітичну ситуацію не лише в Європі, але і Азії. Тому, крім традиційних макрорегіонів Південно-Західної, Південної, Південно-Східної і Східної Азії, назріла необхідність виділити ще один регіон – Центральна Азія. Він включає колишні республіки СРСР – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Площа Центральної Азії складає 4 647 тис. кв. км.
Центральна Азія знаходиться у центрі Азії, простягаючись від Каспійського моря на заході до Алтайських гір на сході (понад 3000 км) і від боліт Західного Сибіру на півночі до гірських хребтів Гіндукушу на півдні (майже 3000 км).
Віддаленість Центральної Азії від морів та океанів ускладнює розвиток зовнішньоекономічних зв`язків. Найближчі до цих країн порти Індійського океану для них недоступні, тому що відсутні транзитні залізниці через гірські хребти Гіндукушу, Копетдагу та Іранського нагір`я. Між собою та з сусідніми країнами – Росією, Китаєм, Афганістаном, Іраном – держави регіону сполучені залізницями та мережею автомобільних шляхів. Вихід до Каспійського моря забезпечує зв’язок регіону з країнами Закавказзя.
1. Согласно систематике грибы делятся на низшие и высшие. У низших неклеточное строение, гифы не разделены перегородками и мицелий представляет одну разветвленную многоядерную клетку. У высших мицелий разделен септами (перегородками). Они имеют органы спороношения и они образовывать плодовые тела.
К низшим грибам относят отдел Зигомицеты. Мицелий многоядерный, без перегородок. Плесневые грибы. Образуют спорангиоспоры на конце гиф. К ним относится мукор.
К высшим грибам относятся отдел Аскомицеты и отдел Базидиомицеты.
Аскомицеты это одноклеточные и многоклеточные грибы. Мицелий с перегородками (септами) гаплоидный. Среди них есть сапротрофы и плесневые. размножаются с конидий, склероций и почкованием. Половое размножение при асков (сумок) , в которых образуются споры, путем мейоза. Представители пеницилл, дрожжи, сморчки, строчки.
Базидиомицеты образуют двухядерный мицелий. Половое размножение с базидий, в которых образуются споры. Эти грибы в большинстве образуют плодовые тела и именно их мы в быту чаще всего называем грибами.
2. Еще грибы делят на шляпочные, паразиты, плесневые и дрожжи.
3. Шляпочные грибы делят на пластинчатые и трубчатые по строению нижнего спороносного слоя шляпки (гименофора). К трубчатым относячт грибы, у которых гименофор состоит из трубочек и напоминает губку. Это белые грибы, подосиновики, подберезовики, маслята. У пластинчатых гименофор состоит из пластинок. Это сыроежки, грузди, мухоморы.