Навколо планети Марс обертаються два природні супутники — Фобос і Деймос. Після відкриття Галілеєм у 1610 році 4 супутників Юпітера астрономи вважали, що кількість супутників зростає вдвічі при переході до більш далекої планети Сонячноі системи. Оскільки у Землі був відомий один супутник — Місяць, а у Юпітера — 4, вважалося, що у Марса повинно бути 2 супутники. Про це написав Джонатан Свіфт у повісті «Подорож Гулівера на летючий острів Лапута». Дивним чином ця безпідставна з наукової точки зору гіпотеза справдилася.
Супутники Марса були відкриті в 1877 році американським астрономом Асафом Голлом, і названі на честь давньогрецьких міфологічних богів Фобоса та Деймоса
Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернуті до планети однією й тією ж стороною. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс. Деймос, навпаки, віддаляється від Марса. Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах розшифрувати анаграму Галілея про кільця Сатурна («Найвищу планету потрійною гаю») Кеплер вирішив, що Галілей виявив супутники Марса. 1643 року монах-капуцин Антон Марія Ширл стверджував, що бачив «марсіанські місяці». 1727 Джонатан Свіфт у «Мандрах Гуллівера» описав два маленьких супутники Марса, які були відомі астрономам острова Лапута. Вони оберталися навколо Марса за 10 і 21,5 годин. Про ці ж супутники 1750 року згадав Вольтер у романі «Мікромегас». 10 липня 1744 року німецький капітан Кіндерман повідомив, що обчислив орбітальний період марсіанського супутника, котрий дорівнював 59 годинам 50 хвилинам і 6 секундам. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у країні 26-дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які запропонував Свіфт на 150 років раніше.
Объяснение:
перекладеш в перекладачі
Рудницький - народився 3 грудня 1877 року, Перемишль, Австро-Угорщина. Український географ, картограф та етнограф, академік ВУАН. Оснрвопорядник української фізичної, політичної та військової географії. До 1997 р панувала думка про загибель Степана Рудницького на Соловках. Брат відомого письменника Юліана Опільського, шваґро Станіслав. Виріс у родині вчителя гімназії Лева Рудницького. Якийсь час проживав у Тернополі, де працював батько. Тут навчався у державній гімназії до 1891 р. Вищу освіту здобув в університетах Львова. У 1993 заарештований органами НКВД СРСР. Звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництво та шпигунстві і за постановою судової трійки. Засуджений до 5 років позбавлення волі. 9 жовтня 1937 за постановою Особливої трійки УНКВС Ленінградської області засуджений до розстрілу.
3 листопада 1937 розстріляний у числі т. зв. "соловецького етапу".
Воблий - народився 15(27)травня 1876 року в Царичанці (нині Дніпропетровська область) у сім'ї сільського священика. По закінченню курсу в народній школі до 1896 року навчався в Полтаві в місцевому духовному училищі та семінарії. У 1896-1900 роках навчався в Київській духовній академії. У 1900 вступив на юридичний факультет Тартуського університету, у 1901 році перевівся до Варшавського університету на юридичний факультет, який закінчив 1904 року зі ступенем кандидата права та з золотою медаллю. З 1925 по 1929 рік керував Соціально-економічним відділом АН України. З 1928-1930 роках - віце-президент АН УРСР. Помер 12 вересні 1947 року в Києві. Похований на Лук'янівському кладовищі.
Кубійович - народився Володимир Кубійович у с. Матіїв на Лемківщині. Початкову освіту здобув у народній школі. Закінчив філософський факультет Краківського університету. У 1928-1939 рр працював доцентом географії цього університету. Наукові праці В. Кубійовича присвячені вивченню проблемах антропогеографії Українських Карпат, географії, демографічних процесів і населення України та окремих її регіонів. Енциклопедія Кубійовича долає простір і час. Вона є величезним внеском не лише в українську, але й у світову культуру. Це золотий фонд про Україну, її народ, історію і географію, науку і культуру, державу і право, господарство іб життя. Помер 2 листопада 1985 р у Марселі (Франція) на 86-му році життя.
