Відповідь:
а) Середня висота Східноєвропейської рівнини близько 170 м. Найменші висоти розташовані на узбережжі Каспійського моря, рівень якого на 27,6 м нижчий від рівня Світового океану. Височини піднімаються до 300—350 м над рівнем моря (Подільська височина, до 471 м). Перевищення вододілів над долинами в середньому становлять 20—60 м.
Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднімань (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішових порід проти денудації - причина типових для Карпат згладжених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків.
б) Завдяки західному переносу повітряних мас в цьому поясі особливо добре видно зміна типів клімату за напрямком з заходу на схід (див. карту кліматичних поясів і областей).
На заході Євразії завдяки повітряним масам, що приходять з Атлантичного океану, зима м’яка, середня температура січня вище О ° С, а влітку від +10 до +18 С. Опади випадають постійно, їх більше 1000 мм. Влітку переважає хмарна, похмура погода. Взимку ж погода нестійка, часті дощів, довго тримається туман. Сніг випадає рідко і швидко тане. Це морський клімат помірного поясу.
На схід, аж до Уральських гір, переважає помірний континентальний клімат. Вплив Атлантичного океану слабшає. Літо тепле, а зима холодна, з морозами. Атлантичне повітря над материком нагрівається влітку, а взимку остигає. Погода на Східно – Європейській рівнині нестійка. На зміну ясним, сонячним дням взимку приходить відлига, а влітку небо покривається хмарами, йдуть дощі.
Континентальні повітряні маси визначають клімат території, що лежить за Уралом, в Середній і Центральній Азії помірного поясу. Повітря над сильно нагрітою влітку поверхнею прогрівається, взимку остигає до -50 ° С і нижче. Повітря з Атлантичного океану опадів сюди майже не приносить. Взимку снігу мало і поверхня промерзає на велику глибину. Це континентальний клімат помірного поясу.
На сході цього поясу клімат мусонний. Його головна особливість – чітка зміна повітряних мас по сезонах. Мусонний клімат в Євразії охоплює не тільки помірний пояс, а й ще два.
в)
Широколисті ліси , Мішані ліси , Лісостеп , Степ, Пустелі та Напівпустелі , Тайга
г)Франція ,Бельгія. Люксембург , ФРН, Чехія, Польща, Україна , Росія, Казахстан, Монголія, Китай
Пояснення:
Більше 50 % території України охоплюється посухами, які бувають один раз на 10—12 років, особливо в південно-східних і південних районах. За останні 50 років посухи в Україні траплялися через 3—4 роки. Суховії (сухі та спекотні вітри, коли відносна вологість повітря менше 30 %, а температура повітря вища +25 °С гаються в Україні переважно при антициклональній погоді в теплий період. Значна кількість днів із суховіями (15—25 днів) припадає на Херсонську, Миколаївську і Дніпропетровську області, Степовий Крим, східні райони Луганської і Донецької областей.
На території України в середньому за рік буває 10—25 діб із сильними вітрами (швидкість більше 25 м/с). Сильними вітрами зумовлюються пилові (чорні бурі), що виникають при посушливій погоді, коли швидкості вітру збільшуються й переносять пилуваті й піщані частки ґрунтів, ступінь зволоження яких низький (в шарі 0—25 см ґрунту вміст вологи становить 10—25 мм). Найбільше число днів з пиловими бурями буває в степовій зоні (25— 40 днів), виникають вони з березня по вересень. Перенесення снігу сильним вітром зумовлює хуртовини. Найчастіше вони бувають на північному сході України (20—25 днів щорічно), а в напрямку на захід кількість днів з хуртовинами зменшується до 4—5.
Випадіння граду в Україні пов'язано з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (4—6 днів у середньому за рік). На решті території середня річна кількість днів з фалом становить 1—2 дні. Влітку гаються тумани, найгустіші вони 0 4—6 годині, розсіюються між 6 і 10 годиною, поновлюються о 18—20 годині. В Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Приазовській, Перед карпатській, Волинській, Подільській, Придніпровській височинах — протягом року фіксується від 60 до 100 днів з туманом.
