№ Страна % от площади страны Площадь леса, км2
1 Россия 49,76% 8 148 895
2 Бразилия 58,93% 4 925 540
3 Канада 38,16% 3 470 224
4 США 33,93% 3 103 700
5 Китай 22,35% 2 098 635
6 ДР Конго 67,17% 1 522 666
7 Австралия 16,26% 1 250 590
8 Индонезия 49,86% 903 256
9 Перу 57,66% 738 054
10 Индия 23,83% 708 604
Відповідь:
Дніпро́ (МФА заст. Дні́пер[3], ст.-слов. Дънѣпръ, біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Özü, дав.-гр. Βορυσθένης, Борисфен, лат. Danapris, поетична назва — Славу́тич)[4][1]) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя за площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні. У природному стані довжина Дніпра становила 2 285 км, тепер (після побудови каскаду ГЕС та водосховищ[5], коли в багатьох місцях випрямили фарватер) — 2 201 км; у межах України — 981 км[2][6][1]. Площа басейну — 504 тис. км², з них в межах України — 291,4 тис. км²[2].
Найважливішим показником розвитку рослинництва є врожайність сільськогосподарських культур. Вона дає уявлення про кількість отриманої продукції з одиниці площі (гектара). В останні роки врожайність майже всіх основних сільськогосподарських культур в Україні зростає. Так, якщо у 2000 р. середня врожайність зернових (разом із зернобобовими) була 19,4 ц/га, то у 2016 р. вона склала 42,3 ц/га. Проте цей показник є нижчим, ніж у більшості провідних країн — виробників сільськогосподарської продукції. До складу рослинництва входять сім основних груп рослин, які розрізняються за особливостями вирощування й переробки, а також за сферою застосування:
1) зернові (у тому числі круп’яні й зернобобові) культури;
2) технічні культури;
3) кормові культури;
4) картопля;
5) овоче-баштанні культури;
6) плодові та ягідні культури;
7) виноград.
Найбільше значення в рослинництві має виробництво зернових культур (у 2016 р. їх зібрали понад 65 млн т). Вони є основними продуктами харчування людини, сировиною для багатьох промислових виробництв (хліба, макаронних та кондитерських виробів, круп) і кормом для сільськогосподарських тварин. Три культури — пшеницю, кукурудзу та рис — називають головними «хлібами» людства. Крім цих культур, в Україні також поширені ячмінь, жито, овес, гречка, просо. На вирощування всіх зернових культур припадає 14,7 млн га посівних площ, із яких майже половина засівається пшеницею. Частина вирощеного в Україні зерна йде на продаж. Так, у 2015 р. сума його експорту склала понад 6 млрд дол. США.
Головна зернова культура — озима пшениця. Нею засівають понад 6,5 млн га ріллі. Середня врожайність озимої пшениці — 38,8 ц/га, середньорічний збір — приблизно 25 млн т (мал. 3). Найбільш сприятливі природні умови для її вирощування — лісостеп і північна частина степу. Ярова пшениця має більш низьку врожайність, ніж озима, тому вона поширена значно менше. Часто її сіють при вимерзанні озимих. Найбільше пшениці збирають у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Вінницькій, Одеській, Херсонській областях. Друге місце за розмірами посівних площ (у 2015 р. — 4,1 млн га) належить кукурудзі на зерно. Це теплолюбна рослина, період вегетації якої становить від 85 до 150 днів. Такі умови є в степу, південній частині лісостепу, Закарпатті. Середня врожайність культури — понад 50 ц/га. У 2015 р. в Україні було зібрано 23 млн т кукурудзи (менше, ніж у попередні роки). Найвищі показники мають господарства Полтавської (безперечний лідер), Чернігівської, Дніпропетровської, Черкаської областей. Україна входить до трійки найбільших продавців кукурудзи на світовому ринку. Ячмінь — третя за значенням зернова культура, яка відрізняється порівняно високою врожайністю (до 30 ц/га) і невибагливістю до ґрунтів. Сіють цю скоростиглу і посухостійку культуру переважно в степовій зоні (одноосібний лідер — Одеська обл.). Розрізняють кормовий ячмінь, що йде на корм тваринам, і продуктовий, із якого отримують крупи, борошно, замінники кави.
Цінні продукти харчування виробляють із круп’яних культур (гречка, просо, рис). В Україні найбільші площі завжди займала гречка (в останні роки вони скорочуються). Це одна з традиційних круп’яних і медоносних культур країни. Урожайність гречки є невеликою — близько 10 ц/га. Вона має короткий вегетаційний період, тому її використовують для пересівання загиблих від морозів озимих культур, а також як повторну культуру. Основні площі гречки розташовані на півночі степу, у лісостепу та Поліссі. Просо є досить посухостійкою культурою, його сіють у степових районах і лісостепу. Рис вибагливий до тепла й вологи. Цю культуру вирощують на поливних землях (чеках) у Миколаївській та Херсонській областях. Розширення рисових угідь можливе лише за умов будівництва зрошувальних систем.