Визначення Масштаб — це дробове число, яке показує, у скiльки разiв зменшено зображення мiсцевостi на картi, планi або глобусi порiвняно з її дiйсними розмiрами на Землi.
Тобто масштаб показує, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі на карті.
Масштаб поділяється на
числовий (1 : 1 000 000);
іменований (в 1 см – 10 км);
лінійний (у вигляді лінійки).
Наприклад Масштаб карти 1 : 300 000. Це означає, що в 1 см на цій середньомасштабній карті міститься 3 км відстані на місцевості. Чим у меншу кількість разів місцевість зменшено під час зображення її на папері, тим більшим є масштаб зображення, і навпаки.
Так масштаб 1 : 25 000 буде крупнішим, ніж масштаб 1 : 1 000 000, адже у першому випадку в 1 см – 250 м, а у другому – в 1 см – 10 км. Зрозуміло, що на крупнішому масштабі місцевість буде зображено більш детально.
Отже, чим більша цифра у масштабі після одиниці, тим він дрібніший.
Лінійний масштаб використовують для того, щоб уникнути розрахунків. Циркулем вимірюють на карті відстань між потрібними точками, а потім прикладають циркуль до масштабу і визначають, якою є дана відстань на місцевості. Але не завжди на карті є можливість виміряти відстань в цілих сантиметрах. Для точнішого визначення відстаней один з відрізків лінійного масштабу (зазвичай крайній лівий) ділять на дрібніші поділки в 1-2 мм.
В XIX веке половина стока реки Кубань направлялась через Старую Кубань в причерноморский лиман Кизилташский, а оттуда в Чёрное море. Затем было произведено обвалование, и сток через Старую Кубань прекратился. Сравнительно недавно был проведён опреснительный канал по трассе отмершего Черноморского русла, по которому воды Кубани вновь поступают в Кизилташский лиман для нужд созданного там кефалевого хозяйства. В 1973—1975 годах было заполнено Краснодарское водохранилище, которое поглотило Тщикское.
Кубань играет большую роль в водном балансе Азовского моря. Она дает около 30% речного стока в это море, поддерживая благоприятную для ценных видов рыб соленость морских вод. Воды Кубани используются для распреснения и создания оптимальной для размножения рыб солености ряда лиманов. В 1936—1940 гг. в дельте Кубани были построены три опреснительные системы: Черноерковская, КуликовоКурчанская и Гривенская. Опресняется до оптимальной солености и Кизилташский лиман. Кубань и ее притоки имеют большое значение как места нереста таких ценных рыб, как осетровые, рыбец, шемая.
Экологическая проблематика органически связана с глобальными проблемами современности. От конструктивного решения проблемы оптимизации биосферы в значительной степени зависит благосостояние нынешних и будущих поколений, развитие современной цивилизации.