Озерні котловини найглибших озер світу утворюються в результаті геологічних процесів, які можуть мати декілька походжень. Одним з найпоширеніших пояснень є гляціогенне походження. Протягом льодовикових періодів великі льодовики рухалися над землею, розширюючи та згладжуючи долини, що в результаті утворювали глибокі долини або котловини. Після танення льодовиків, ці долини заповнюються водою, утворюючи великі озера.
Інші причини формування озерних котловин можуть включати вулканічну активність, коли вулканічна котловина заповнюється водою, або тектонічні рухи, коли зсуви земної кори утворюють низини, які в подальшому заповнюються водою.
Такі фактори, як геологічні процеси, кліматичні зміни та інші природні фактори, спільно впливають на утворення глибоких озерних котловин у різних частинах світу.
1300г/м³ або 100%
Объяснение:
Для визначення відносної вологості необхідно знати максимально можливу абсолютну вологість при даній температурі. Для цього можна використати поняття точки роси.
Точка роси - це температура, при якій повітря повинно охолодитися, щоб досягти насиченості і почати утворювати конденсат (наприклад, росу або інші форми вологи). Точка роси залежить від вмісту водяної пари в повітрі і температури.
Для вирішення задачі потрібно знати точку роси при температурі +20°C. Допустимо, що ця точка роси становить +10°C.
Тоді максимально можлива абсолютна вологість при +20°C дорівнює абсолютній вологості при +10°C.
Запишемо пропорцію:
Абсолютна вологість / Максимально можлива абсолютна вологість = Відносна вологість / 100%
13 г/м³ / x = 100% / 1
Знайдемо значення x:
x = (13 г/м³) * (100% / 1)
x = 1300 г/м³
Таким чином, відносна вологість повітря при температурі +20°C становить 1300 г/м³ або 100%.