•Більшість проблем антропогенного походження загрожують степам через необізнаність населення. Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освоювати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину порожнечі, яку треба чимось заповнити. При цьому, степ в дійсності є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого різноманіття не знайти ні у лісі, ні на болоті або в іншому природному комплексі на території України. Враховуючи, що більшість степових територій початково були розміщені на рівнинах, вони утворили товстий чорнозему і тому першими з усіх були розорані під вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш масове розорювання всіх придатних для роботи сільськогосподарської техніки територій відбулось у 1950-х роках.
•Решта степів, непридатна для оранки (схили, балки, кам’янисті та крейдові відслонення), все одно була віднесена до сільськогосподарських земель і отримала статус «малопродуктивні, деградовані землі». Не маючи можливості висаджувати на таких ділянках, наприклад, жито, їх передали під лісорозведення, переслідуючи мету «не дати землі гуляти», що в радянський час могло бути розцінено як злочинна безгосподарність місцевих посадовців. На таких територіях почали створювати штучні лісонасадження. Офіційним поясненням, для чого це робити, було названо боротьбу з ерозією. Звісно, в минулому будь-який ландшафт є свого роду наслідком ерозії. Це стосується і балок та схилів, утворених багато тисячоліть тому силами водної ерозії. У наш час основним видом ерозії є вітрова – здування родючого шару ґрунту з переораних полів вітром в посушливі дні. Натомість лісові господарства створюють у степових регіонах лісонасадження на схилах та балках, що є нижче площини здування, а це аж ніяк не перешкоджає вітровій ерозії на ріллі. Таким чином за бюджетні гроші знищується дика природа схилів, і все це пояснюється потребою зупинити здування чорнозему на рівнині, згори.❤
Объяснение:
Багато видів організмів набули здатності переживати несприятливі умови (високу або дуже низьку температуру, зниження вологості, відсутність їжі тощо) у стані глибокого спокою. Він характеризується зниженням фізіологічних процесів, уповільненням газообміну, припиненням живлення і нерухомістю тварин. Температура, за якої настає такий стан, різна для різних видів. У деяких комах, риб і земноводних глибокий спокій настає вже в разі зниження температури до +15 °С, у інших -- при +10 °С, а у деяких -- лише за температури, близької до 0 °С.
нет
Объяснение:
Пусть диагонали пересекаются в точке О. Проверим, является ли она серединой для обоих этих отрезков:
О(х0; у0; z0)
{ (xA+xC)/2= xO
{ (yA+yC)/2= yO
{ (zA+zC)/2= zO
{ xO= (2+2)/2= 4/2= 2
{ yO= (6+2)/2=8/2= 4
{ zO= (4+3)/2= 7/2= 3,5
Итак, О(2; 4; 3,5)
Иначе
{ (xB+xD)/2= xO
{ (yB+yD)/2= yO
{ (zB+zD)/2= zO
{ xO= (0+1)/2= 1/2= 0,5
{ yO= (4+1)/2= 5/2= 2,5
{ zO= (3+1)/2= 4/2= 2
Получили О(0,5; 2,5; 2). Очевидно, что середины диагоналей не совпадают, то есть точкой пересечения они НЕ делятся пополам. Данный четырехугольник ABCD не является параллелограммом.