1. Нехай ∠1 = х (°
), тоді ∠2 = x+20 (
°
). Сумма внутрішніх односторонніх кутів при паралельних прямих і січній дорівнює 180° ⇒ ∠1+∠2 = 180°. Складемо і вирішимо рівняння:
x+20+x = 180
2x = 160
x = 80
Отже, градусна міра ∠1 = х = 80°, тоді ∠2 = х+20 = 80+20 = 100°.
Відповідь: 80°; 100°.
2. Нехай ∠1 = х (°
), тоді ∠2 = 4x (
°
). Сумма внутрішніх односторонніх кутів при паралельних прямих і січній дорівнює 180° ⇒ ∠1+∠2 = 180°. Складемо і вирішимо рівняння:
x+4x = 180
5x = 180
x = 36
Отже, градусна міра ∠1 = х = 36°, тоді ∠2 = 4x = 4·36= 144°.
Відповідь: 36°; 144°.
Смари:
Нам дан прямоугольник, а как нам известно, в прямоугольнике у нас все углы равны 90°. Потом мы проводим диагональ от угла А до угла С, а там нам уже говорят, что угол, образованный благодаря этой диагонали (САД), равен 30°.
Что же мы теперь имеем? Прямоугольный треугольник с углами А, С и Д. Мы ведь уже знаем, что угол Д =90°(ну там выше написано), а угол САД =30°, а по какой-то там теореме или ещё чему-то мы знаем, что катет(такая маленькая сторона треугольника) равен половине гипотенузы (такая самая большая сторона в треугольнике), если он лежит на против угла в 30°. А т.к. нам ещё сказали, что диагональ(та же наша гипотенуза) равна 16см, то получается, что самый маленький катет равен 16:2=8 см. "А что же дальше?" спросишь ты... Наш катет является шириной нашего прямоугольника! Короче, там по условию длина на три см больше, чем ширина, так что просто 8+3=11см.
И мы узнали, что ширина равна 8см, а длина равна 11.
Еее