1)SK=3KP=>3×1,2=3,6
KP=1,2
SP-? = KP+SK=4,8
ответ:4,8
2)PK=15
LK>PL на 3
LK-?
LK-3=PL
15-3=12 - уровнял части. Теперь LK=PL. Раз так, то делим 12 на 2=6
Теперь можно узнать LK и PM
PM=6
LK=6+3=9
ответ:9
3)MP=19
KL=11
MK-?
MK=LP
MK=(MP-KL)÷2=>(19-11)÷2=4
Oтвет:MK=4
4)NQ=28
LN=1/4NQ=>1/4×28=7
LQ-? - LN+NQ=>28+7=35
ответ:35
5)RS=12
RM÷MS=3 ÷ 9 =>RM=3;MS=9
RM -?
ответ:RM=3
6)MS=2,1
KS=0,7
KS/MK-?
MK=MS-KS=>2,1-0,7=1,4
KS/MK=0,7/1,4=0,5
ответ:KS/MK=0,5
7)AB=18
BD=4
AC/AB-?
AC=CD
AC=(AB-BD)÷2=14/2=7
AC/AB=7/18=0,4
ответ:AC/AB=0,4
8)Важная часть условия не видна
9)QM=70%SQ
SM=5,1
SQ-?
Не смог решить
10)Важная часть условия не видна
•Більшість проблем антропогенного походження загрожують степам через необізнаність населення. Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освоювати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину порожнечі, яку треба чимось заповнити. При цьому, степ в дійсності є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого різноманіття не знайти ні у лісі, ні на болоті або в іншому природному комплексі на території України. Враховуючи, що більшість степових територій початково були розміщені на рівнинах, вони утворили товстий чорнозему і тому першими з усіх були розорані під вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш масове розорювання всіх придатних для роботи сільськогосподарської техніки територій відбулось у 1950-х роках.
•Решта степів, непридатна для оранки (схили, балки, кам’янисті та крейдові відслонення), все одно була віднесена до сільськогосподарських земель і отримала статус «малопродуктивні, деградовані землі». Не маючи можливості висаджувати на таких ділянках, наприклад, жито, їх передали під лісорозведення, переслідуючи мету «не дати землі гуляти», що в радянський час могло бути розцінено як злочинна безгосподарність місцевих посадовців. На таких територіях почали створювати штучні лісонасадження. Офіційним поясненням, для чого це робити, було названо боротьбу з ерозією. Звісно, в минулому будь-який ландшафт є свого роду наслідком ерозії. Це стосується і балок та схилів, утворених багато тисячоліть тому силами водної ерозії. У наш час основним видом ерозії є вітрова – здування родючого шару ґрунту з переораних полів вітром в посушливі дні. Натомість лісові господарства створюють у степових регіонах лісонасадження на схилах та балках, що є нижче площини здування, а це аж ніяк не перешкоджає вітровій ерозії на ріллі. Таким чином за бюджетні гроші знищується дика природа схилів, і все це пояснюється потребою зупинити здування чорнозему на рівнині, згори.❤