•Більшість проблем антропогенного походження загрожують степам через необізнаність населення. Історично у нашому менталітеті степ сприймається як щось таке, що необхідно освоювати або «покращувати». При слові «степ» більшість людей малюють у своїй уяві картину порожнечі, яку треба чимось заповнити. При цьому, степ в дійсності є найбагатшою на різноманіття флори екосистемою: на квадратному метрі степу можна зустріти до 120 видів рослин. Такого різноманіття не знайти ні у лісі, ні на болоті або в іншому природному комплексі на території України. Враховуючи, що більшість степових територій початково були розміщені на рівнинах, вони утворили товстий чорнозему і тому першими з усіх були розорані під вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш масове розорювання всіх придатних для роботи сільськогосподарської техніки територій відбулось у 1950-х роках.
•Решта степів, непридатна для оранки (схили, балки, кам’янисті та крейдові відслонення), все одно була віднесена до сільськогосподарських земель і отримала статус «малопродуктивні, деградовані землі». Не маючи можливості висаджувати на таких ділянках, наприклад, жито, їх передали під лісорозведення, переслідуючи мету «не дати землі гуляти», що в радянський час могло бути розцінено як злочинна безгосподарність місцевих посадовців. На таких територіях почали створювати штучні лісонасадження. Офіційним поясненням, для чого це робити, було названо боротьбу з ерозією. Звісно, в минулому будь-який ландшафт є свого роду наслідком ерозії. Це стосується і балок та схилів, утворених багато тисячоліть тому силами водної ерозії. У наш час основним видом ерозії є вітрова – здування родючого шару ґрунту з переораних полів вітром в посушливі дні. Натомість лісові господарства створюють у степових регіонах лісонасадження на схилах та балках, що є нижче площини здування, а це аж ніяк не перешкоджає вітровій ерозії на ріллі. Таким чином за бюджетні гроші знищується дика природа схилів, і все це пояснюється потребою зупинити здування чорнозему на рівнині, згори.❤
1.
Только что решал эту же задачу прощения, без чертежа, нет такой возможности, но прямоугольный треугольник, надеюсь, начертить легко./ Узловые моменты объясняю.
Она на применение теоремы Пифагора. Здесь наклонная MN- гипотенуза, проекция наклонной на плоскость α, равная 8см, это катет. А расстояние до плоскости, подлежащее определению, это другой катет прямоугольного треугольника. Треугольник египетский. Два катета 6см и 8 см, значит, гипотенуза 10 см
ответ 10 см
2.
М- середина АС, значит, ВМ- медиана ΔАВС, но она проведена к основанию АС равнобедренного треугольника АВС, значит, является и высотой, т.е. ВМ⊥АС, по условию МQ⊥ВМ.
Значит, прямая ВМ перпендикулярна двум пересекающимся прямым плоскости АQC, конкретнее, MQ и AС,
и по признаку перпендикулярности прямой и плоскости, т.е.
если прямая перпендикулярна к двум пересекающимся прямым, лежащим в одной плоскости, то она перпендикулярна к этой плоскости.
ВЫВОД. ВМ⊥ (АQC), доказано.