Объяснение:
1) Происходит 16000 измерений в секунду, на одно измерение отводится 16 бит, значит, на секунду необходимо 16000 * 16 бит = 16000 * 2 байт = 32000 байт, а на 30 секунд - 30 * 32 000 байт = 960 000 байт = 937,5 Кб
2) Необходимо 1 760 000 байт на 20 секунд, т.е. 1 760 000 / 20 = 88 000 байт. Есть 2 канала по 16 бит = 2 байта, одно измерение занимает 2 * 2 = 4 байта, тогда всего измерений в секунду 88 000 / 4 = 22 000, частота дискретизации 22 000 Гц.
3) 2 * 1 * 48000 * 16 бит = 48000 * 4 байт = 187,5 Кб
Объяснение:
Базові алгоритмічні структури – це структури, за до яких створюється алгоритм для розв’язання певної задачі.
Існують три основні (базові) алгоритмічні структури, або три основні типи алгоритмів: лінійний, розгалужений та циклічний.
Лінійний алгоритм (послідовне виконання, структура слідування) – це алгоритм, який забезпечує отримання результату шляхом одноразового виконання послідовності дій, незалежно від вхідних даних і проміжних результатів. Дії в таких алгоритмах виконуються послідовно, одна за однією, тобто лінійно.
Розгалужений алгоритм (умова, структура вибору) – у класичному варіанті ця структура розглядається як вибір дій у разі виконання або невиконання заданої умови. Розгалуження бувають повними і неповними.
Повне розгалуження – це розгалуження, в якому певні дії визначені й у разі виконання, і в разі невиконання умови. Неповне розгалуження – це розгалуження, в якому дії визначені тільки у разі виконання (або у разі невиконання) умови.
Циклічний алгоритм (цикл, структура повторення) – це алгоритм, у якому передбачено повторення деякої серії команд. За до цієї структури описуються однотипні дії, що повторюються декілька разів. Такі алгоритми забезпечують виконання довгої послідовності дій, записаних порівняно короткою послідовністю команд. Саме використання циклів дозволяє у повній мірі реалізувати швидкодію комп’ютерів.
Основна особливість базових алгоритмічних структур – це їх повнота, тобто цих структур достатньо для створення найскладнішого алгоритму.
Графічні зображення структур керування показано на рис. 3.1-3.5
Лінійні структури.
Одним из самых обоснованных расчета идеального веса считается формула Брока. Она учитывает соотношение веса, роста и возраста человека. С возрастом вес женщины и мужчины должен постепенно увеличиваться – это нормальный физиологический процесс. И килограммы, которые некоторые могут считать "лишними", на самом деле таковыми могут и не являться. Формула Брока для не достигших сорокалетия равна "рост (в см) - 110", после сорока лет – "рост (в см) - 100". При этом хрупким худощавым людям – астеникам – из результата нужно вычесть 10%, а обладатели массивного телосложения – гиперстеники – должны 10% к нему прибавить.
Формула Брока для расчета идеального веса с учетом возраста:
до 40 лет (кг) = рост (см) – 110
после 40 лет (кг) = рост (см) – 100
После этого астеники вычитают 10%, а гиперстеники прибавляют 10%.
Пример расчета:
Возраст – 30 лет
Рост – 168 см
Идеальный вес = 168 – 110 = 58 (кг)
как-то так