При́судок (від чеськ. přísudek)[1] — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить? що зробить ? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? При схематичному аналізі речення графічно позначається підкреслюванням двома рисками.
1.НАЧАЛО 2.Взять чистую сковороду 3.Поставить сковороду на огонь. 4.Налить немного масла 5.Если масло разогрелось, то перейти к шагу 8 6.Подождать 2 минуты 7.Перейти к шагу 5. 8. Разбить на сковороду 3 яйца 9. Уменьшить огонь до минимума 10. Посолить яичницу 11. Накрыть сковороду крышкой (я люблю прожаренные и сверху) 12. Подождать 7 минут. 13. Снять сковороду с огня. 14. Выложить яичницу на тарелку. 15. Положить на тарелку по вкусу майонез, лук, колбасу и проч. 16. Приятного аппетита! 17. КОНЕЦ
