Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на чотири періоди — домеханічний, механічний, електромеханічний та електронний.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою, була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці ніг.
Наступним кроком у розвитку лічби стало використання камінців та інших предметів. Для запам’ятовування чисел робили зарубки на кістках тварин, в’язали вузлики на мотузках.
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом. Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних обчислювальних машинах.
Першу механічну лічильну машину сконструював у 1645 році французький учений Блез Паскаль. Він виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим інспектором.
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт, син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач. Інформацію кодували за до перфорацій у спеціальних картах, що розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його
при опрацюванні даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив фірму з виробництва перфокарт,
// PascalABC.NET 3.0, сборка 1076 begin var n:=ReadInteger('Число элементов массива='); var a:=ArrRandom(n,-25,25); Write('Исходный массив: '); a.Println; var k:=a.Where(x->sqr(x)>sqr(a[0])).Count; if k>0 then Writeln ('Найдено ',k,' элементов, квадрат которых больше квадрата первого') else Writeln ('Нет ни одного элемента, квадрат которого больше квадрата первого') end.
Тестовое решение: Число элементов массива=15 Исходный массив: 11 12 -11 -3 -16 -22 22 4 -4 -1 -16 -9 -19 4 16 Найдено 7 элементов, квадрат которых больше квадрата первого
1. Поменяны прописные и строчные буквы: закодированные слова начинаются со строчных букв, а остальные прописные, хотя в исходных словах все наоборот. 2. Длина слов сохранилась, как было три пятибуквенных имени и три шестибуквенных, так и осталось, следовательно одни символы были заменены на другие. 3. В имени Филипп две последние буквы совпадают и среди закодированных слов есть одно шестибуквенное тХКХОО, в котором совпадают две последние буквы. Также есть имя Максим, в котором первая и последняя буквы совпадают, а среди закодированных есть шестибуквенное лЮЙЯХЛ. На этом основании предполагаем, что произведена подмена одной буквы другой, причем подмена постоянная, т.е. конкретная буква всегда подменяется одной и той же. 4. Мы нашли два шестибуквенных имени, следовательно третье (Густав) закодировано как цСЯРЮБ. 5. Среди пятибуквенных имен два начинаются на одну и ту же букву (А), а среди закодированных имен есть два, начинающиеся на "ю", тогда оставшееся бЮДХЛ - это имя Вадим. 6. В слове юМРНМ совпадают вторая и последняя буквы. В имени Антон они также совпадают, следовательно оставшееся юПР╦Л - это Артём. Окончательно: юПР╦Л - Артём юМРНМ - Антон бЮДХЛ - Вадим лЮЙЯХЛ - Максим цСЯРЮБ - Густав тХКХОО - Филипп
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на чотири періоди — домеханічний, механічний, електромеханічний та електронний.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою, була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці ніг.
Наступним кроком у розвитку лічби стало використання камінців та інших предметів. Для запам’ятовування чисел робили зарубки на кістках тварин, в’язали вузлики на мотузках.
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом. Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних обчислювальних машинах.
Першу механічну лічильну машину сконструював у 1645 році французький учений Блез Паскаль. Він виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим інспектором.
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт, син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач. Інформацію кодували за до перфорацій у спеціальних картах, що розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його
при опрацюванні даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив фірму з виробництва перфокарт,
яка з часом перетворилася на відому фірму ІВМ.
Объяснение: