М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
dbd2
dbd2
01.05.2020 14:31 •  Информатика

очень надо умоляю это информатика


очень надо умоляю это информатика

👇
Ответ:
Vika15511
Vika15511
01.05.2020

Векторне зображеня — це зображення, що складається з простих геометричних об'єктів (ліній, кіл, кривих, багатокутників), які можна описати математичними рівняннями:

точку задають парою координат (x, y);

пряму лінію можна задати одним з 8 загальновживаних рівнянь прямої, наприклад, лінійним рівнянням загального вигляду:

Ax + By + C = 0;

коло задають координатами центру (x0, y0) та його радіусом r. Рівняння кола має такий вигляд:

(x – x0)2 + (y – y0)2 = r 2;

прямокутник задають координатами протилежних вершин (x1, y1) і (x2, y2);

криву 2-го порядку (параболу, гіперболу, еліпс, пару прямих) задають рівнянням 2-го степеня:

a11x2 + 2a12xy + a22y2 + 2b1x + 2b2y + c = 0.

Степінь рівняння не змінюється при лінійних замінах координат. У тому числі при переході від однієї прямокутної системи координат до іншої. Для опису кривої 2-го порядку, як бачимо, достатньо п'яти параметрів — відношень коефіцієнтів до одного з них, відмінного від нуля. Якщо потрібно задати відрізок кривої, знадобляться ще два параметри.

криву 3-го порядку задають рівнянням з 10-ма параметрами-коефіцієнтами, але фактично достатньо 9-ти відношень коефіцієнтів до одного з них, відмінного від нуля. На відміну від кривої 2-го порядку, крива 3-го порядку може мати точки перегину. Саме ця особливість дозволяє зробити криві третього порядку основою відображення природних об'єктів у векторній графіці.

Крива Без'є (Bezier) 3-го порядку — особливий, спрощений вид кривих 3-го порядку.

Побудова кривої Без'є за опорними точками P0, P1, P2, P3

У наступних рівняннях дії з точками потрібно розуміти як дії з їхніми координатами:

A(xA; yA) + B(xB; yB) = C(xA + xB; yA + yB);

r · D(x; y) = F(r · x; r · y),

тобто як дії з векторами, спрямованими з початку координат у ці точки. Нехай дійсне число t, що виконує роль часу, зростає від 0 до 1. Позначимо:

A =(1 – t) · P0 + t · P1 — точка, що рухається від P0 до P1;

B =(1 – t) · P1 + t · P2 — точка, що рухається від P1 до P2;

C =(1 – t) · P2 + t · P3 — точка, що рухається від P2 до P3;

D =(1 – t) · A + t · B — точка, що рухається від A до B;

F =(1 – t) · B + t · C — точка, що рухається від B до C;

P =(1 – t) · D + t · F — точка кривої Без'є, що рухається від D до F і від P0 до P3.

У перших трьох випадках рух є прямолінійним і рівномірним за часом t — див. малюнок нижче, запозичений зі сторінки Вікіпедії.

На малюнку зафарбовано: відрізки AB, BC — зеленим, відрізок DF — синім, криву Без'є (траекторію точки P) — червоним.

Зробивши всі потрібні підстановки в останнє рівняння, отримаємо:

Р = (1 – t)3 · P0 + 3t(1 – t)2 · P1 + 3t2(1 – t) · P2 + t3 · P3.

Лінія починається при t = 0 у точці P0 з напрямом руху у точку P1. Пряма, дотична до кривої у точці P0, проходить через P1.

Лінія лінія завершується при t = 1 у точці P3 з напрямом руху від точки P2. Пряма

4,8(25 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Oho9
Oho9
01.05.2020

const

  n = 10; //количество элементов массива

var 

  a: array [1..n] of real;

  i: integer;

 

begin

  for i:= 1 to n do 

  begin

    writeln('Введите ', i, ' элемент массива');

    readln(a[i]); //вводим очередной элемент массива

  end;

  write('Исходный массив: ');

  for i:= 1 to n do 

    write(a[i], '  '); //Выводим исходный массив

  writeln; //Перевод на новую строку

  write('Полученный массив: ');

  for i:= 1 to n do

  begin 

    a[i]:= a[i] * a[n]; //элемент массива умножаем на последний элемент

    write(a[i], '  '); //выводим полученный элемент массива

  end;

end.

4,4(91 оценок)
Ответ:
Jimitapark8
Jimitapark8
01.05.2020

16,13(10 с/с)->(16 c/c)   =10.2147АЕ147АЕ1000

 

целую  и дробную часть переводим отдельно

 

ЦЕЛАЯ ЧАСТЬ  = 10

 

16 | 16

     

16  | 10 <

                                                      |

   0  - остаток  0 сносим   в частное--

 

ДРОБНАЯ  ЧАСТЬ 

 

умножаем основание  на основание  16 - постоянно

 

0.13

  *16

2.08  -  целую часть  (запоминаем) - дробную   снова умножаем на  16

 0.08

 *16

1.28 -  целую часть  (запоминаем) - дробную   снова умножаем на  16

  0.28

  *16

4.48-  целую часть  (запоминаем) - дробную   снова умножаем на  16

  0. 48

  *16

7,68-  целую часть  (запоминаем) - дробную   снова умножаем на  16

0,68

  *16

и  так  далее

 

из  целых частей  от умножения (2  1  4  7  )- формируется ДРОБНАЯ часть шестнадцатиричного числа

 

соединяем с ЦЕЛОЙ частью - получается бесконечная шестнадцатиричная дробь

 

10.2147АЕ147АЕ1000

 

 

(16 c/c)->(10 c/c)  - обратная   операция

 

Для перевода шестнадцатеричного числа в десятичное необходимо это число представить в виде суммы произведений степеней основания шестнадцатеричной системы счисления на соответствующие цифры в разрядах шестнадцатеричного числа.

 

10.2147АЕ =1*16^1+0*16^0+2*16^-1+1*16^-2+4*16^-3+7*16^-4+10*16^-5+14*16^-6 =16.12999999523163=16.13

4,7(30 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Информатика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ