Синформатикой,ту массивы на языке паскаль. задайте массив из 10 элементов с датчика случайных чисел.замените нулем элементы массива,которые больше введенного с клавиатуры числа n.выведите на экран исходный и полученный массивы
Var a,n:integer; m:array [1..10] of integer; begin readln(n); for a:=1 to 10 do begin m[a]:=random(50); writeln (m[a]); end; writeln ('новый массив'); for a:=1 to 10 do begin If m[a]>n then m[a]:=0; writeln (m[a]); end; end.
Фрактальна графіка Фрактальна графіка обраховується як векторна, але відрізняється тим, що жодних об'єктів у пам'яті комп'ютера не зберігається. Зображення будується за рівнянням(або за системою рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину. Найпростішим фрактальним об'єктом є фрактальний трикутник. Фрактальними властивостями володіють багато об'єктів живої і неживої природи. Звичайна сніжинка при збільшенні виявляється фрактальним об'єктом. Фрактальні алгоритми лежать в основі росту кристалів і рослин. Властивість фрактальної графіки моделювати образи живої природи обчисленням часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій. Фрактал ( лат. Fractus – складений із фрагментів) – це зображення, якескладаеться із подібних між собою елементів. Побудова фрактального малюнка може відбуватися за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерації зображень за до обчислень за певними формулами. Зміна в алгоритмах або значень коефіцієнтів у формулах приводить до модифікації зображення. Фрактальну графіку часто використовують для графічного представлення даних під час моделювання деяких процесів, для автоматичної генерації абстрактних зображень, у розважальних програмах. Як і кожна графіка чи програма фрактальна графіка має свої переваги та недоліки. Переваги фрактальної графіки 1) Малі обсяги даних. 2) Простота модифікації зображень. 3) Можливість деталізації зображення. Недоліки фрактальної графіки: 1) Абстрактність зображень. 2) Необхідність використання досить складних математичних понять і формул.
Для всех заданий воспользуемся формулой N=2^i? где N -количество цветов, а i -количество бит на 1 пиксель. Задача 1. N=2^4=16 цветов.
Задача 2. N=224=2^i, поскольку для кодирования 128 цветов необходимо 7 бит, а для кодирования 256 цветов -8 бит, выбираем большее число, то есть 8 бит или 1 байт.
Задача 3. 65536 это 2^16⇒требуется 16 бит или 2 байта.
Задача 4. 1. Узнаем общее количество пикселей 1280*1024=1310720 2. Полученное число умножаем на глубину цвета 1310720*32=41943040 бит = 41943040/8 = 5242880 байт = 5242880/1024 = 5120 кб =5120/1024 = 5 Мб ответ: 5 Мб
begin
readln(n);
for a:=1 to 10 do
begin
m[a]:=random(50);
writeln (m[a]);
end;
writeln ('новый массив');
for a:=1 to 10 do
begin
If m[a]>n then m[a]:=0;
writeln (m[a]);
end;
end.