Село - мала батьківщина багатьох із нас. А ще, батьківщина квітів. Чи не в селі народилися чорнобривці, мальви, ружа,волошки, бузок тая кручені паничі? Квіти - чарівна прикраса сільських господ, вони живі і мають свою мову. Це ж вони оспівані в народних піснях, передають людям почуття ніжності і любові. Ідеш було стежиною, а тобі видзенькують польові дзвіночки: "дзень-дзелень", шепочуться між собою сині сокирки, повертаєш до криниці а там, бузок залицяється з калиною: "Ой, яка ж ти ніжна та хороша...". А під самим тином бабусиної хати пнуться вгору рожеві мальви: "ми найвищі, найстрункіші", поряд -чорнобривці і собі: "ми не гірші, хоч малі, зате маєм чорні брови" А коли настане вечір, зійдуться всі квіти і гомонять собі про своє красиве село і навіть не здогадуються ,чому воно їм таке миле та хороше.
//Pascal //Первый вариант var a, b:integer; BEGIN write('Введите первое число = '); readln(a); write('Введите второе число = '); readln(b); writeln(a-(-b)); END.
//--------------------------------------- //Второй вариант function recSumBits(a, b:integer):integer; var o1, o2: integer; begin if b = 0 then recSumBits := a else begin o1 := a xor b; o2 := (a and b) shl 1; recSumBits := recSumBits(o1, o2); end; end;
var a, b: integer; BEGIN write('Введите первое число = '); readln(a); write('Введите второе число = '); readln(b); writeln(recSumBits(a, b)); readln; END.
Вариант для вывода элементов массива в 8 позициях:
begin var a:=ArrRandom(ReadInteger('n='),-99,99); a.Select(t->Format('{0,8}',t)).Println(''); a:=a.Reverse.ToArray; a.Select(t->Format('{0,8}',t)).Println('') end.
Село - мала батьківщина багатьох із нас. А ще, батьківщина квітів. Чи не в селі народилися чорнобривці, мальви, ружа,волошки, бузок тая кручені паничі? Квіти - чарівна прикраса сільських господ, вони живі і мають свою мову. Це ж вони оспівані в народних піснях, передають людям почуття ніжності і любові. Ідеш було стежиною, а тобі видзенькують польові дзвіночки: "дзень-дзелень", шепочуться між собою сині сокирки, повертаєш до криниці а там, бузок залицяється з калиною: "Ой, яка ж ти ніжна та хороша...". А під самим тином бабусиної хати пнуться вгору рожеві мальви: "ми найвищі, найстрункіші", поряд -чорнобривці і собі: "ми не гірші, хоч малі, зате маєм чорні брови" А коли настане вечір, зійдуться всі квіти і гомонять собі про своє красиве село і навіть не здогадуються ,чому воно їм таке миле та хороше.