Правила військового мистецтва не рекомендували кидати в бій утомлених воїнів, але Олександр знав одне: нападати на супротивника треба там і тоді, коли той найменше очікує.
Олександр теж брав участь у бою, що й вплинуло на його результат. Під час бою цар опинився в оточенні ворожих солдатів, у нього зламався спис. Один із перських кіннотників розсік його шолом, а інший сподівався завдати смертельного удару ззаду. Але Олександра врятували його вірні піддані. Наприкінці битви перси кинулися тікати. Олександр утратив не так уже й багато своїх солдатів: 30 піхотинців і менше 100 вершників (правда, у їхньому числі 25 гетайрів). Однак було багато поранених, про них Олександр просив якнайкраще подбати
