До нас, грекам, в місто Афіни, приїхали чужоземні посли. Заговорили вони з нами. Наказували нам коритися персам, здати місто і йти в полон. З люттю ми вбили їх. І пішли воювати з персами під керівництвом Мільтіада. Спартанці ж відмовилися нам допомагати.
Знайшли Ми місце за горою і стали ігати за табором персів. У них були і лучники, і хороший одяг. А у нас-тільки піші воїни. Ось наказав нам Мільтіад побудується фалангою. Зробили ми це і відразу побігли в атаку. Пробивши "центр" фаланги перси радісно побігли до нашого табору. Але не знали вони, що "краї" встояли. Напали ми на персів і розгромили їх. Ті, що вижили побігли в свій табір. Ми погналися за ними.
Але ворог був підступний. Розбили ми їм 7 кораблів. Решта попливли в Афіни. Ми майже втратили надію на порятунок Афін, але побігли додому. 40 км ми бігли до родимих Афін. Повернулися ми швидше ворога. Виграли ми, греки, марафонську битву! Всі потішилися і влаштували бенкет.
Объяснение:
Надеюсь
:)
Принц-лебедь подплыл поближе и клювом поднял ее голову. Их взгляды встретились, и принцесса влюбилась в эти глаза. Ей они казались очень родными и добрыми.
"Так вот она какая, любовь", - подумала Юлия и закрыла глаза, считая секунды до конца заклинания.
Над озером поднялся волшебный светящийся вихрь, и два лебедя превратились в людей.
Принцесса Юлия встретила свою любовь, и заклинание было снято. Они вернулись во дворец Короля Солнца. Принц Радуги попросил руки Принцессы Юлии. И она дала согласие. Этот день в королевстве объявили днем влюбленных, и король приказал праздновать всем.
Сын Короля Радуги, Принц Александр женился на Принцессе Юлии и увез ее в свое королевство. Жили они долго и счастливо. Принцесса Юлия нашла свою настоящую любовь.
Автор картины маслом Самарская Елена "Ах, эти лебеди"!