Соборное уложение 1649 года представляет собой свод законов, которые приняли в уже понятный год в Русском царстве. Соборное уложение действовало долго, до 1832 года.
Новое в уложении:
- меры по борьбе с преступностью (работают с года принятия уложения)
- определен статус главы государства
- судопроизводство было двойным: суд и вынесение приговора отдельно
- образована новая система преступлений: против церкви (богохульство, совращение в иную веру), государственные преступления (против царя, измена государству), против управления (самовольный выезд заграницу), против благочиния (укрывательство, притоны), преступления против личности и должностные преступления, имущественные преступления, против нравственности.
+ некоторые меры наказания тоже были новыми.
Изменение:
- нормы делятся по отраслям права
- регулирует прикрепление крестьян к земле, въезд и выезд из страны
- были определены наказания.
- создана система наказаний: смертная казнь, телесные наказания, ссылка, тюрьма, лишение чести, конфискация, штрафы.
- определяется право женщины
- вещное право земли, приобретение, находка) было реформировано
- уделялось внимание вотчине
- семейного права в уложении не было вовсе (только в разделе о преступлениях)
ответ:Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.
З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.
Объяснение: