Объяснение:
2 серпня 1409 р.
Війна з Тевтонським орденом
У 1404 році між Тевтонським Орденом з одного боку та Польщею і Литвою з іншого укладається Рацьонжський мир. Згідно нього за Тевтонським Орденом закріплювалась Жемайтія, також сторони зобовязувались допомагати один одному у війнах. Та цей мир був лише передишкою до війни, невдовзі Орден спробував охрестити жемайтів, які через це повстали проти його влади. Ягайло та Вітовт вирішили скористатися цим як приводом для початку війни. Вітовт почав підтримувати повстанців військовими діями. У цей час Орден звернувся до Ягайла з питанням чи буде він підтримувати Вітовта у війні. Не отримавши відповіді, 6 серпня 1409 року гросмейстр тевтонців, Ульріх фон Юнінген оголосили Польщі війну. Загони лицарів увійшли в польські землі та почали захоплювати фортеці. У відповідь на це Ягайло зібрав польські війська і до осені 1409 року звільнив більшість захоплених замків, а після взяття Бидгоща у вересні 1409 року уклав з Орденом річне перемир'я.
Мова йде про Конотопську битву, яка була описана в багатьох історичних джерелах. Цей витяг із Листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Анджея Потоцького. Він був написаний 11 липня 1659 року. Знайдений лист був лише у 80-х роках 20 століття.
Важливість даного історичного джерела полягає в наступних моментах:
1) Ми ще більше поповнюємо наші знання про роздуми та діяльність гетьмана Івана Виговського, адже цей лист був знайдений відносно недавно;
2) Також важливо відзначити, що про таку значущу подію, як Конотопська битва, пише, фактично, очевидець і сучасних цих історичних подій. Мало того, що сам глава держави про це пише, показує на важливість цієї події, але й претендує на об’єктивність та безпристрасність (на скільки це є можливим);
3) Попри те, що Іван Виговський не володів, в повній мірі, всією інформацією про перебіг подій у Конотопській битві, він описує хід, та дає власні свідчення щодо неї.
Битва, що відбулася під Конотопом наприкінці червня 1659 р., була продовженням московсько-козацької війни, яка розпочалася восени 1658 р., незабаром після підписання Гадяцької унії. Козацькі та татарські загони захопили значну частину московської армії, що призвело до величезних російських втрат. Безпрецедентна поразка раніше непереможних сил викликала паніку в Росії, але спроможність москвичів перетворити поразку в політичну перемогу досягла успіху, і почалася братовбивча боротьба в Україні, відома як "Руїна", яка залишила більшість козацьких земель на Правобережжі Росії.
изначально финикийцы использовали корабли для рыбной ловли. позже главной целью мoреплавания стало развитие торговли: нужно было сбывать свои товары и максимально дешево приобретать другие для собственного использования и на продажу. большой популярностью пользовались финикийские изделия из металла, черного дерева, слоновой кости и ценные ткани, особенно пурпурного цвета (такую краску в финикии изготавливали из моллюсков).
государство имело свободный доступ к средиземному морю, а качественные корабли позволяли осваивать атлантический океан. поэтому финикийские мореплаватели получили возможность исследовать разные направления. они проплыли все средиземное море, на островах которого основали свои колонии (сицилия, мальта, сардиния, кипр, крит); достигали атлантического побережья , испании и канарских островов.
самым знаменитым мореплавателем считается ганнон. он возглавлял экспедицию на триреме к берегам африки. по требованию египетского правителя нeхо ιι в 6 веке до н. э. финикийцы вышли в красное море, затем достигли гибралтарского пролива и вернулись в египет, обойдя таким образом вдоль всего побережья африки. это путешествие продлилось около трех лет.