Європейська інтеграція стала ключовою декларованою геополітичною орієнтацією України та Молдови у 2000-х роках. Зближення з ЄС передбачає не тільки вимогу політичних і економічних реформ, а й відповідність «європейським цінностям», до яких, серед іншого, відноситься і європейська політика пам'яті. Однак в європейській політиці пам'яті сформувалися дві багато в чому суперечать один одному тенденції. Перша спирається на створення елементів загальноєвропейського історичного наративу і комеморацію Голокосту, що передбачає відповідальність всіх європейців за цю трагедію. Друга тенденція, що проявилася недавно, передбачає засудження тоталітарних режимів і фокусується на стражданнях власного народу. У своєму русі в бік Європейського Союзу українські та молдавські політики зіткнулися з необхідністю відповідати і можливістю використовувати спочатку тільки першу тенденцію, А приблизно з 2009 р.вже зі співіснуванням обох. У статті проводиться порівняльний аналіз ролі, яку відіграють дві окреслені тенденції загальноєвропейської політики пам'яті в державній історичній політиці в Україні та Молдові. Формування двох суперечливих один одному напрямків у європейській політиці пам'яті створило простір для маневру для керівництва країн, які оголосили європейську інтеграцію своєю геополітичною метою. Загалом європейська політика пам'яті стала одним із джерел легітимації політичних режимів в Україні та Молдові в очах європейських інституцій і водночас інструментом внутрішньополітичної боротьби. Ритуальною комеморацією Голокосту влада України та Молдови намагалася прикрити свої невдачі у сфері політичних та економічних реформ. У свою чергу, в умовах неоднозначного ставлення до радянського минулого в Україні та Молдові європейське засудження тоталітарних режимів стало зручним інструментом для внутрішньополітичних битв.
Объяснение:
А)Из воспитывали сурово.Учиои говорить чётко и коротко.В 7 лет их отдавали в спартанские школы там они спали на земле и тд.
Б)Я не особо поддерживаю эти правила так как это очень сурово,твёрдо.
В)Сегодня это воспитание считается не очень хорошим.На данный момент приемливы только небольшая часть этих правил.В наши дни приемливо то что можно отдавать детей с специальные школы там где их обучают специальной школьной программой и специальностью которая присутствует в этой школе.Г)Было большая разница в воспитании мальчиков и девочек мальчиков воспитывали как воинов и главой семьи а девочек воспитывали быть более хозяйственной