ответ: На початку 1917 р. в Російській імперії проживало близько 4 млн. євреїв, що становило трохи більше 4% всього населення. В містах та містечках колишньої смуги осілості (територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії) вони становили до 1/3 населення, з них 70% займалися дрібною торгівлею і ремеслами. Лютнева революція 1917 р. припинила існування не лише Російської імперії, але й монархічної форми правління у державі, натомість колишні імперські та нові революційні державні установи та органи місцевого самоврядування організовувалися на революційних, демократичних засадах, а різні національні політичні та громадські рухи отримали можливість вільного розвитку. Були скасовані всі дискримінаційні закони царського уряду. Для євреїв зокрема зміни були колосальними:
- ліквідована сумнозвісна «смуга осілості», євреї могли вільно селитися по всій території колишньої Російської імперії;
- скасовані «відсоткові норми» вступу євреїв до навчальних закладів;
- бурхливий стимул до розвитку отримала єврейська культура;
- євреї брали все активнішу участь у політичному та суспільному житті країни.
Завоевание новых земель вело к неизбежно растущему потоку военнопленных, которые становились рабами.
У рабов не было никаких прав, к ним относились, как к вещам. Рабы трудились на рудниках, каменоломнях, в шахтах. За свой труд они получали жалкие объедки, только, чтобы не умереть с голоду.
Раба ждало бес будущее – по любой прихоти хозяина его могли замучить, покалечить или убить. Всё это рождало глухую ненависть в невольниках.
В крупных городах накопилось необычайно большое количество рабов, которых сгоняли из провинций на невольничьи рынки.
Наиболее умные из рабов понимали, что только они сами могут освободить себя. Даже народные трибуны не будут на их стороне.
Объяснение:
ответ:
незнаю
объяснение:
я 2 класс хожу