Відносини дохристиянської Русі і Візантії так само, як і історія християнської Церкви в Київській Русі до 988 року, належать до найбільш цікавого пласту нашої історії. В деяких випадках відсутність достатньої інформації для ґрунтовного дослідження, зафіксованої очевидцями, не дозволяє із стовідсотковою впевненістю говорити про окремі історичні деталі. Наприклад, в нашому літописі питання існування християнства на Русі до володимирового хрещення серед істориків досі залишається на рівні припущень, а саме хрещення розділяється на п’ять не однакових за часом тривалості етапів. Проте одне ми знаємо достеменно – побожна Русь завжди була міцно пов’язана з Візантією, від якої черпала повною мірою християнську культуру і церковну традицію. Про це свідчить лист Візантійського імператора Михаїла VII Дуки (1073 – 1085) до київського князя Всеволода Ярославовича: «Навчають мене священні книги і достовірна історія про те, що наші держави мають один і той самий корінь… одне і те саме слово було розповсюджене божественними самовидцями котрі проголосили Слово Євангелія»
Участники. 1)Великая Северная война, которую еще называют Двадцатилетней войной, велась между союзом стран Северной Европы и Шведской империей. В антишведскую коалицию вошла Россия во главе с Петром 1, Датско-норвежское королевство, которое в то время возглавлял Кристиан 5, Молдавия, Пруссия, Саксония. На стороне шведов стояла Великобритания, Крымское ханство, Османская империя, Ганновер.
2)Главные события 1700-поражение под нарвой 1702-взятие нотебурга 1708-взятие ниеншанса 1709-взятие дерпта и нарвы 1708-битва под нарвой, разгром шведского корпуса генерала левенгаупта 27.06.1709-полтавская битва 1711-прутский поход петра 27.07.1714-сражение у мыса гангут ( 1 морская победа русских войск) 1720-победа у мыса гренгам 1721-ништадский мир
3)Итоги. Сам Карл 12 конец войны не застал, он погиб в 1718 году, Его приемники впоследствии заключили Ништадтский мир в 1721 году, а Швеция утратила свои позиции на мировой арене.
Итоги войны для России оказались самыми радужными. Петр 1 получил желаемый выход к Балтийскому морю. Также в результате Северной войны Россия завоевала часть земель (Карелию, Ингрию и др.). Сам царь-победитель был провозглашен императором. Причины победы России в Северной войне кроются в грамотной политике Петра 1, ее союзе с другими государствами и просчетах шведского правителя
Відносини дохристиянської Русі і Візантії так само, як і історія християнської Церкви в Київській Русі до 988 року, належать до найбільш цікавого пласту нашої історії. В деяких випадках відсутність достатньої інформації для ґрунтовного дослідження, зафіксованої очевидцями, не дозволяє із стовідсотковою впевненістю говорити про окремі історичні деталі. Наприклад, в нашому літописі питання існування християнства на Русі до володимирового хрещення серед істориків досі залишається на рівні припущень, а саме хрещення розділяється на п’ять не однакових за часом тривалості етапів. Проте одне ми знаємо достеменно – побожна Русь завжди була міцно пов’язана з Візантією, від якої черпала повною мірою християнську культуру і церковну традицію. Про це свідчить лист Візантійського імператора Михаїла VII Дуки (1073 – 1085) до київського князя Всеволода Ярославовича: «Навчають мене священні книги і достовірна історія про те, що наші держави мають один і той самий корінь… одне і те саме слово було розповсюджене божественними самовидцями котрі проголосили Слово Євангелія»