Насправді, розробка слов'янського алфавіту пов'язана зі святими Кирилом і Мефодієм. Святий Кирило (Константин Філософ) і святий Мефодій були візантійськими братами-місіонерами, які у IX столітті прийшли на територію Східної Європи з метою пропагувати християнство та писемність.
Під їхнє керівництво був розроблений алфавіт, який став відомий як глаголиця або старослов'янська абетка. Цей алфавіт був створений для перекладу біблійних текстів та інших релігійних текстів на мову слов'ян. Пізніше, на основі глаголиці, був розвинутий кириличний алфавіт, який став основою для письма українською, російською та багатьма іншими слов'янськими мовами.
Іван і Петро Карлов, Мешко II Гедемін і Міндовг не мають прямого відношення до розробки слов'янського алфавіту.
1.Які світові релігії виникли в період, що вивчає історія Стародавнього світу, чи мають вони щось спільне?
В період, що вивчає історія Стародавнього світу, з'явилися такі світові релігії, як індуїзм, буддизм, юдаїзм, конфуціанство, даосизм та зороастризм. Вони мають деякі спільні риси, зокрема віру в надприродні сили, розвиток моральних принципів, спрямованість на духовне вдосконалення та визнання значення ритуалів і обрядів. Однак, кожна з цих релігій має свої особливості, які визначають їхню унікальність та вплив на світову культуру та цивілізації.
2.Якими досягненнями народів Стародавнього Сходу, Греції і Риму ми користуємося сьогодні?
Ми користуємося численними досягненнями народів Стародавнього Сходу, Греції і Риму сьогодні. Від Сходу ми успадкували такі інновації, як папір, компас, порох, шовкове виробництво та інші технології, що вплинули на наш комунікації, навігації та виробництва. Грецька цивілізація внесла величезний вклад у філософію, літературу, математику, медицину та політичну систему. Римська імперія надала нам спадщину в правовій системі, інженерії, архітектурі та водопостачанні. Ці досягнення є важливою основою для розвитку сучасного світу.
Древний Вавилолн - бронзовый век, новый Вавилон - железный век.
Древний Вавилон территориально гораздо меньше Нововавилонского царства и не имеет выхода к морю.
В новом Вавилоне применялось насильственное переселение народов с завоеванных территорий.
В обоих случаях правил царь, власть которого никем не ограничивалась.
Объяснение:
В 1895 г. до н. э. было создано независимое царство с центром в Вавилоне. Создал его вождь амореев. То есть древний Вавилон образовался в эпоху бронзы.
Нововавилонское царство существовало в Месопотамии в период с 626 по 539 гг. до н. э., то есть в эпоху железа.
В древности Вавилон - это государство между Тигром и Евфратом, то есть не очень большое по размеру.
Нововавилонское царство имело внушительную территорию. Оно объединило Верхнее и Нижнее Междуречье и имело выход к Средиземному морю.
В отличии от древнего Вавилона цари нового Вавилона применяли политику этнической ротации. То есть они переселяли народы в чужие земли, а жителей центра страны переселяли в провинции.
И в древнем Вавилоне и в Нововавилонском царстве по главе стоял царь с неограниченной властью.