В 218 г. Рим объявил Карфагену войну под предлогом нарушения договора 226 г. Однако вначале стратегическую инициативу в войне захватил Ганнибал, который совершил знаменитый переход из Испании в Италию через Альпы (218 г.). В первые три года войны Ганнибал нанес несколько поражений римлянам, завершившихся полным разгромом в битве при Каннах (216 г.). Но римляне не сложили оружие, война приняла затяжной характер, создавая новые театры военных действий в Испании, Сицилии, на Балканах, наконец, в Африке. Постепенно чаша весов склонилась в пользу римлян: неудачей закончился поход Ганнибала на Рим, Публий Корнелий Сципион захватил Новый Карфаген и вытеснил карфагенян из Испании, а в 204 г. высадился в Африке. Ганнибал вынужден был покинуть Италию, но Карфаген не смог — в битве при Заме его армия была разбита (202 г.). Вторая Пуническая война завершилась полной победой Рима.
Объяснение:
Делійський султанат розпався через феодальні усобиці, а також економічні та політичні помилки центральної влади. Зокрема, султан Мухамед Туглак (1325–1351) почав карбувати мідну монету, вимагаючи у місцевого населення приймати її по ціні срібної. Індуси накарбували мільйони мідних монет високого номіналу, якими сплачували державні податки та купували коней, зброю, предмети розкоші тощо. Через розорення державної казни владі довелося підвищувати податки. Зростаюче невдоволення султанською владою було на руку сепаратистам-феодалам. Вже в 1339 р. відкололася Бенгалія. Щоб стримати подальший розпад, наступний султан Фроз Шах (1351-1388) визнав за феодалами спадкові права на ікта. Вторгнення Тамерлана з Середньої Азії в 1398 р. обезкровило Делійський султанат, він перестав існувати як велика і сильна держава. На його уламках виникли дрібні державні утворення. Влада останніх султанів з афганської династії Лоді на поч. XVI ст. не поширювалася далі меж столичного округу.
Объяснение: