найбільших втрат зазнали густонаселені й економічно розвинуті регіони королівства (Велика Польща, Королівська Пруссія, Мазовія), спустошені шведами й трансільванцями. Тут занепали міста і села, збідніли міщани й селяни, дрібномаєтна й безземельна шляхта. Через постійні неврожаї зменшення прибутків відчули й великі землевласники. Не вистачало худоби, коней, реманенту, робочих рук. Величезні земельні простори не оброблялися. Значно скоротилася зовнішня і внутрішня торгівля.
Зубожіла шляхта часто мусила найматися до магнатів - служила в їхніх володіннях і війську, орендувала землі. Поступово між ними зав'язувались стосунки, що базувалися на особистій залежності перших від других. Магнати користувалися послугами залежних від них шляхтичів на сеймиках, у трибуналі, в земських судах. Натомість вони підтримували їхні клопотання при вирішенні справ про призначення на різні посади, про оренду державних земель тощо.
З часом у Речі Посполитій сформувалася система влади, побудована не на основі державної адміністрації, а на особистій залежності шляхтича від магната. Це явище ігалося передусім у регіонах Речі Посполитої, де існували величезні земельні володіння - латифундії, зокрема в Литві та в Україні, їхні власники - роди Потоцьких, Сапег, Оссолінських, Любомирських, Конецпольських та ін., разом зі старими магнатськими родами, в першій половині XVIII ст. стали визначальним чинником політичного життя країни, а шляхетська республіка поступово перетворилася на магнатську олігархію.
Оскільки регулярне стягнення податків на утримання найманих військ призводило до спустошення державної скарбниці, розрахунки з солдатами проводили скарбничі комісії сеймиків. Це давало змогу їм великою мірою впливати на формування збройних сил. Підвищення ролі сеймиків за умов, коли шляхта часто залежала від магнатів, посилення магнатських партій, складнощі зі скликанням вального сейму у воєнний час і наростання хаотичності в його роботі - все це підривало значення парламенту.
З 1652 р. в роботі польського парламенту запроваджено практику "Liberum veto". Достатньою підставою для зриву сейму і скасування раніше ухвалених постанов могла бути незгода з постановами парламенту навіть одного з його депутатів. З цієї причини депутати сеймів досить часто, нічого не вирішивши, роз'їжджались. Інколи збиралися конфедераційні сейми, куди шляхта, якщо вона не погоджувалася з діями короля, приїздила озброєною. Постанови на них приймалися простою більшістю голосів.
Объяснение:
1. На какой станции 28 апреля 1930 года сомкнулись северный и южный участки Турксиба?
ответ: В). Айнабулак
2. Кто возглавил комплексную экспедицию в казахскую степь «Кызыл керуен» («Красный караван»)?
ответ: В). Алиби Джангильдин
3. Какой путь «Кызыл керуен» («Красный караван»), выполнявший пропагандистскую и просветительную работу в 20-е годы XX века?
ответ: А). От Оренбурга до Семипалатинска
4. Укажите годы первой пятилетки:
ответ: В). 1928-1932 гг.
5. Сколько километров железных дорог приходилось на тысячу километров территории Казахстана в 20-е годы XX века?
ответ: А). Около 1 км.
1756-1763
место: Европа, Африка, Индия, северная Америка, карибский бассейн, Филиппины, южная Америка.
итоги:Возвышение Пруссии;
Англия вырвалась вперёд в колониальной гонке: присоединение к Англии Канады, Восточной Луизианы, Флориды, ряда островов в Вест-Индии, Сенегала и большей части Французской Индии;
Присоединение к Испании Западной Луизианы вместо Флориды. Петербургский, Гамбургский, Парижский, Губертусбурский миры.
особенности нигде не написаны, я хз где их искать. напиши что нить из инета там, какие то отличительные черты