1640 Засідання короткого парламенту у квітні. Засідання довгого парламенту в листопаді.
1641 Повстання в Ірландії, розправа над протестантами.
1642 Спалах громадянської війни.
1643 Урочиста ліга та пакт. Шотландці вступають у війну в Англії.
1645 Створена нова модель армії.
1646 Карл здається.
1647 Карл захоплений армією. Армійські дебати в Путні.
1648 Друга громадянська війна.
1649 Карла судили і стратили. Монархія та Будинок лордів скасовані.
1650 Карл II і шотландці зазнали поразки в Данбарі.
1651 Карл II і шотландці перемогли у Ворчестрі. Він тікає до Франції.
1653 Кромвель розганяє Охвістя (історична назва парламенту). Розроблено документ уряду. Кромвель стає лордом-захисником.
1654 р. Перший протекторатський парламент.
1655 р. Повстання Пенрудока – було одним із ряду координованих повстань, запланованих для повстання роялістів, яке розпочнеться в березні 1655 р. під час протекторату лорда-захисника Олівера Кромвеля.
1656 Правило генерал-майорів. Другий протекторатський парламент.
1657 Кромвель відмовляється від корони.
1658 Кромвель помирає. Річард Кромвель стає захисником.
1659 Річард Кромвель подає у відставку. Джордж Монк марширує з армією до Лондона.
1660 Відкликання довгого парламенту. Карла II запросили повернутися назад в країну. Монархія відновлена. Реставрація Стюартів.
Племенной союз франков сложился в III в. в низовьях Рейна. В IV в. франки расселились в Северо-Восточной Галлии как союзники Римской империи. Они жили обособленно от галло-римского населения и не подвергались в это время романизации. Франки делились на две группы — салических, живших у морского побережья, и рипуарских, расселившихся на восток от реки Маас. Во главе отдельных областей стояли самостоятельные князья. Из княжеских династий наиболее сильными являлись Меровинги, правившие у салических франков. Их легендарным родоначальником считался Меровей («рожденный морем»). Третий представитель династии Меровингов Хлодвиг (481—511) распространил свою власть на всех франков. Чтобы укрепить свою власть и получить поддержку христианского духовенства и галло-римской аристократии, Хлодвиг вместе со своей дружиной и приближенными принял в 496 г. римско-христианскую веру. С этого времени установились дружественные отношения между франкскими королями и папами.
Во главе отдельных областей Франкского государства стояли самостоятельные короли из династии Меровингов, которые стремились захватить владения друг друга, что приводило к длительным междоусобным войнам, закончившимся только после того, как на престоле в Нейстрии и Бургундии, а затем и Австразии укрепился единый король Хлотарь II (613 - 629). Во времена смут упрочили свои позиции магнаты, захватившие земли и начавшие подчинять своей власти население.
Объяснение: