Протягом 45 років в Україні відбулося шість великих козацьких повстань, до яких майже завжди поєднувались селяни.
Це повстання під проводом: Криштофа Косинського (1591-1593 рр.), Северина Наливайко а1594-1596), Марка Жмайла (1625), Тараса Федоровича (Трясила) (1630-1631), Івана Сулими (1635), та повстання 1637-1638 рр., яким керували спочатку Павло Буг, пізніше Яків Острянин та Дмитро Гуня.
Головною рушійною силою цих повстань було козацтво.
Серед головних причин повстань можна виділити посилення кріпосницького та національного гніту; експансію шляхти на відносно вільні українські земні, колонізовані "уходниками" та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств населення; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.
Перше велике селянсько - козацьке повстання проти польсько-шляхетського панування в Україні відбулося під проводом Криштофа Косинського (1591-1593 рр.). Саме тоді український шляхтич і гетьман реєстрових козаків Криштоф Коптський отримав від короля землі за службу короні. Не встиг він зайняти їх, як Януш Острозький, білоцерківський староста й полонізований нащадок славетного роду, привласнив їх. Розуміючи марність судового позову на могутнього вельможу, Косинський зі своїми козаками напав на маєтки Острозького. Незабаром селяни, козаки й навіть військові на Волині, Брацлавщині та Київщині почали мститися панам за власні кривди. Перелякана шляхта нарешті зібрала військо, яке очолив і ловів проти двотисячного загону Косинського старший у роді князів Острозьких - Костянтин Костянтинович. У битві на р. П'ятці повстанці зазнали поразки, але покарали їх надзвичайно легко. Реєстрових козаків, що приєдналися до повстання, змусили дати обітницю на вірність королеві, а Косинського - тричі вклонитися зібраним для цього членам роду Острозьких і попросити у них пробачення. Косинський зобов'язувався припинити боротьбу. Однак, зібравши на Січі нові, свіжі сили, він вирушив у похід на Черкаси, де під час облоги міста загинув
В современной России нужен закон, в котором говорится, что все законы касаемо чиновников и высших должностных лиц будут работать для следующих президентов, депутатов и правительства.
Это важно, потому что злоупотребление властью является одной из важнейших бед современной России.
Мне бы не хотелось, чтобы в России появился закон, восхваляющий власть имущих и запрещающих их критиковать.
Он не нужен, потому что тогда российское государство будет существовать не для российского общества, а наоборот, российское общество будет существовать для государства и это похоже на СССР в конце 30х.
Книга - крупное подразделение литературного произведения, состоящее из многих глав Пример: Роман в трех книгах. *** 2. - сшитые в один переплет чистые или разграфленные большие листы бумаги для записей Пример: Бухгалтерские книги. Амбарная к. К. отзывов. К. жалоб и предложений. *** 3. - произведение печати (в старину также рукописное) в виде переплетенных листов с каким-нибудь текстом Пример: Интересная к. Писатель выпустил в свет новую книгу. К. стихов. Ему и книги в руки (перен. : о знатоке, авторитете в ка ком-н. деле; разг.). Сидеть за книгой (читать), над книгами (много читать). К. жизни (перен. : вся жизнь, жизненный путь высок.).Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.книга ж. 1) а) Печатное издание (в старину - также рукопись) в виде сброшюрованных, переплетенных вместе листов с каким-л. текстом. б) Сочинение, произведение значительного объема, напечатанное отдельным изданием или предназначенное для него. 2) Сшитые в один переплет листы бумаги для каких-л. записей или с какими-л. записями. 3) Одна из крупных частей литературного произведения (обычно романа). Книга является спутником нашей жизни.Книга-это наша подруга.Книга может представлять собой нашего главного учителя.Книга-это то,без чего не может прожить не один человек.Книга-это то,с чего начинается наша жизнь.
Протягом 45 років в Україні відбулося шість великих козацьких повстань, до яких майже завжди поєднувались селяни.
Це повстання під проводом: Криштофа Косинського (1591-1593 рр.), Северина Наливайко а1594-1596), Марка Жмайла (1625), Тараса Федоровича (Трясила) (1630-1631), Івана Сулими (1635), та повстання 1637-1638 рр., яким керували спочатку Павло Буг, пізніше Яків Острянин та Дмитро Гуня.
Головною рушійною силою цих повстань було козацтво.
Серед головних причин повстань можна виділити посилення кріпосницького та національного гніту; експансію шляхти на відносно вільні українські земні, колонізовані "уходниками" та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств населення; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.
Перше велике селянсько - козацьке повстання проти польсько-шляхетського панування в Україні відбулося під проводом Криштофа Косинського (1591-1593 рр.). Саме тоді український шляхтич і гетьман реєстрових козаків Криштоф Коптський отримав від короля землі за службу короні. Не встиг він зайняти їх, як Януш Острозький, білоцерківський староста й полонізований нащадок славетного роду, привласнив їх. Розуміючи марність судового позову на могутнього вельможу, Косинський зі своїми козаками напав на маєтки Острозького. Незабаром селяни, козаки й навіть військові на Волині, Брацлавщині та Київщині почали мститися панам за власні кривди. Перелякана шляхта нарешті зібрала військо, яке очолив і ловів проти двотисячного загону Косинського старший у роді князів Острозьких - Костянтин Костянтинович. У битві на р. П'ятці повстанці зазнали поразки, але покарали їх надзвичайно легко. Реєстрових козаків, що приєдналися до повстання, змусили дати обітницю на вірність королеві, а Косинського - тричі вклонитися зібраним для цього членам роду Острозьких і попросити у них пробачення. Косинський зобов'язувався припинити боротьбу. Однак, зібравши на Січі нові, свіжі сили, він вирушив у похід на Черкаси, де під час облоги міста загинув