ответ:
у культурному розвитку україни xiv–xv ст. відбувалися неоднозначні, суперечливі процеси, обумовлені різними історичними чинниками. стримуючими, дестабілізуючими культурний процес чинниками стали: падіння візантійської імперії, що позбавило православ'я зовнішньої опори; відсутність власної державності; наступ католицької церкви; татарські напади. проте зникнення візантійського впливу спричинило початок активного засвоєння, на ґрунті києво-руської духовності, надбань західноєвропейської культури. піднесенню української культури сприяли: технічний прогрес; виникнення друкарства; розвиток в україні гуманістичної думки під впливом європейського відродження.
у xiv–xv ст. на українських землях продовжувала розвиватися освіта, яка, спираючись на давньоруську традицію, активно запозичувала західноєвропейський досвід. у цей період вчителями продовжувало залишатись духівництво, яке навчало дітей при церквах. заможні люди наймали дяків для навчання. богослужебні книги використовувалися як підручники. дітей навчали читання, письма і церковного співу. подальшу освіту бажаючі здобували самостійно. насамперед вивчали грецьку та латинську мови. із xiv ст., за відсутності власних вищих навчальних закладів, українці активно починають здобувати освіту в європейських університетах: краківському, паризькому, падуанському, болонському, гейдельберзькому, празькому та ін.
у цей період помітно активізувалася діяльність українських учених на теренах європейської культури. найвизначнішим серед них вважався вчений-астроном (астролог), перший з відомих докторів медицини і філософії, ректор болонського університету юрій катерман (драгобич) (бл. 1450–1494 він був автором першої друкованої книги українського автора "прогностична оцінка 1483 р.". крім названої праці, перу вченого належать сім трактатів, ряд віршованих промов і послань до папи римського. усі вони написані латиною, але незмінним залишався підпис: "юрій з драгобича, русин".
Основные центры Белого движения обозначились на юге России, в Сибири, Забайкалье и на Дальнем Востоке.
На Дону, Кубани и в Крыму движение получило поддержку казачества, преимущественно из-за допуска их автономий, а вместе с тем и крестьян, которые положительно отнеслись к созданию Правительством Юга России крестьянских земств и проводимым реформам, возвращавшим отобранную помещиками землю.
На Урале к движению также присоединились местные казацкие войска. Восточный фронт белой армии в разное время включал в себя территорию от Урала до Дальнего Востока, однако постепенно Советская власть вытеснила Белое движение из Забайкалья, разгромив его остатки.
Отдельные очаги сопротивления встречались и на севере и северо-западе страны, однако эти территории, которые контролировали отдельные части белой армии, были довольно незначительны. Основной причиной, по которой упомянутые районы стали центрами Белого движения, было недовольство местного населения политикой большевиков, включавшей подписание Брестского мира и введение продовольственной диктатуры.
фили́пп iv краси́вый (фр. philippe iv le bel, 8 апреля/июнь 1268, фонтенбло — 29 ноября 1314, фонтенбло) — король франции с 1285, король наварры 1284—1305, сын филиппа iii смелого, из династии капетингов.
информация
филипп iv красивыйphilippe iv le belкороль франции5 октября 1285 — 29 ноября 1314коронация6 января 1285, реймсский собор, реймс, iii смелыйпреемниклюдовик x сварливыйкороль наварры16 августа 1284 — 1305
(под именем филипп i)совместно сиоанна i наваррская (1284 — 1305)предшественникиоанна i x сварливыйрождение8 апреля/июнь 1268
фонтенбло, франциясмерть29 ноября 1314
фонтенбло, францияместо погребенияаббатство сен- iii смелыйматьизабелла (с 16 августа 1284 г.) иоанна i, королева наваррыдетисыновья:
людовик x сварливый(1289—1316),
филипп v длинный (ок. 1291—1322),
карл iv красивый (1294—1328),
роберт (ок. 1296—1308)
дочери:
маргарита (1288—1300),
изабелла французская(1292—1358),
бланка (ок. 1293—1294)