Объяснение:
Історична тема — одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. З давніх давен нашим предкам доводилося відстоювати власне право на життя у протиборстві з тими, хто намагався це право відняти. Тому не випадково темою переважної більшості творів давньої української літератури є тема збройної боротьби нашого народу проти завойовників, які посягали на його свободу і суверенітет.
У давньому літописі “Повість временних літ” Ярославу Мудрому присвячені рядки: “І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризьці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. У 1037 році престол у Києві завоював Ярослав Мудрий. Він одним із перших серед київських князів зрозумів величезне значення книжної мудрості як для кожної окремої особи, так і для країни в цілому.
Жанр літопису був запозичений нашими предками із візантійської літератури і відтворював історичні події у їх строгій хронологічній послідовності. Вчений доводить, що Найдавніший літопис у самостійному вигляді до наших днів не зберігся, а його окремі частини досить органічно увійшли до “Повісті врем’яних літ”, автором) якої вважається монах Києво-Печерського монастиря Нестор.
У “Повісті временних літ” Нестор літописець поставив перед собою три основні мети: по-перше, показати сучасникам, як створювалась Київська Русь; по-друге, розповісти про перших київських князів; по-третє, передати, якої величі і могутності досягла держава у його часи.
Объяснение:
Історична тема — одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. З давніх давен нашим предкам доводилося відстоювати власне право на життя у протиборстві з тими, хто намагався це право відняти. Тому не випадково темою переважної більшості творів давньої української літератури є тема збройної боротьби нашого народу проти завойовників, які посягали на його свободу і суверенітет.
У давньому літописі “Повість временних літ” Ярославу Мудрому присвячені рядки: “І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризьці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. У 1037 році престол у Києві завоював Ярослав Мудрий. Він одним із перших серед київських князів зрозумів величезне значення книжної мудрості як для кожної окремої особи, так і для країни в цілому.
Жанр літопису був запозичений нашими предками із візантійської літератури і відтворював історичні події у їх строгій хронологічній послідовності. Вчений доводить, що Найдавніший літопис у самостійному вигляді до наших днів не зберігся, а його окремі частини досить органічно увійшли до “Повісті врем’яних літ”, автором) якої вважається монах Києво-Печерського монастиря Нестор.
У “Повісті временних літ” Нестор літописець поставив перед собою три основні мети: по-перше, показати сучасникам, як створювалась Київська Русь; по-друге, розповісти про перших київських князів; по-третє, передати, якої величі і могутності досягла держава у його часи.