После Первой мировой войны США отвергли Версальский договор и отказались присоединиться к Лиге Наций. Летом 1920 года Восемнадцатой поправкой к конституции в стране был введён сухой закон. Потребление спиртного уменьшилось, но не прекратилось, повсюду появились заведения, в которых тайно продавали спиртные напитки, поставляемые контрабандой организованной преступностью. Влияние и богатства преступных группировок серьёзно выросли[1].
В 1920-х годах Америка вступила в период процветания. Экономика быстро росла за исключением сельского хозяйства и угледобывающей промышленности, ощущавшей все более жесткую конкуренцию со стороны нефтедобывающей отрасли. Цены были относительно стабильными, а валовой национальный продукт непрерывно возрастал. США оказывали в восстановлении европейской экономики по планам Дауэса и Юнга. В то же время были приняты законы по ограничению иммиграции из Европы[2].
Головной убор «Золотого человека» является примером символического представления саков о космосе. Это своеобразная модель мира, которая представлялась как сочетание трех миров: нижний мир – подземелье, середина – земля, верхний мир – небо. У мира было четыре стороны: правая, левая, передняя и задняя. Передняя сторона – это восточная часть, задняя – западная часть. Орнаменты на головном уборе разделены на три горизонтальных яруса. Кулах по кругу обрамляет изображение цепи золотых гор и деревьев. У подножья гор разместились «земные звери» - тигры, козлы. На вершинах гор – птицы, крылатые тигры (тигрогрифоны). Орнаментальный фриз означает мировой горный хребет, который, по представлению саков, окружает мир со всех сторон. Орнамент символизирует трехчастную организацию мира: подземный мир – земля – небо.
Своє "Повчання дітям” князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: «Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться».
Володимир Мономах вважав, що виховувати дітей слід на позитивних прикладах батьків, дідів. Одним із основних засобів виховання князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». Повчання Володимира Мономаха – визначна пам’ятка педагогічної літератури. Великий князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.Торкаючись питань морального виховання дітей, князь Володимир у “Повчанні” багато уваги приділяє нормам і правилам поведінки людини. Він дійшов висновку, що особиста поведінка дорослих в межах цих норм є критерієм вихованості… У свою чергу етикет, манера, тон поведінки перебувають у прямій залежності від моральних вправ. «…Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.