Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
Іван Якович любив пити медовуху, вино. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: “Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)
Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття.
У обезьян позвоночник дугообразный, а у человека он имеет четыре изгиба, придающие ему S-образную форму. У человека более широкий таз, сводчатая стопа, смягчающая сотрясение внутренних органов при ходьбе, широкая грудная клетка, соотношение длины конечностей и развития отдельных их частей, особенности строения мышц и внутренних органов.
Ряд особенностей строения человека связан с его трудовой деятельностью и развитием мышления. У человека большой палец на руке противопоставлен другим пальцам, благодаря чему рука может выполнять разнообразные действия. Мозговая часть черепа у человека преобладает над лицевой в связи с большим объемом головного мозга, достигающего примерно 1200- 1450 см3 (у обезьян - 600 см3), на нижней челюсти хорошо развит подбородок.
Большие отличия обезьян от человека обусловлены при первых к жизни на деревьях. Эта особенность, в свою очередь, ведет ко многим другим. Существенные отличия человека от животных, состоят в том, что человек приобрел качественно новые особенности к прямохождению, освобождение рук и использование их как органов труда для изготовления орудий труда, членораздельную речь как общения, сознание, т. е. те свойства, которые тесно связаны с развитием человеческого общества. Человек не только использует окружающую природу, но подчиняет, активно изменяет ее соответственно своим потребностям, сам создает необходимые вещи.