10.1
11.Венчание Ивана IV на царство-1547 год
Созыв первого земского собора-1549 год
Принятие нового Судебника Иваном IV-1550 год
Принятие "Стоглава" на Церковном сборе-1551 год
Ответ: 3142
13.
Ответ: 1,3,4. Первый Земский собор начал работу в 1549 году. Разделы Речи Посполитой прошли в 1772, 1793, 1795 гг. Коллегии были созданы в 1718 году.
15. После бурных событий "Смутного времени", когда авторитет верхов заметно пошатнулся, государственная власть в России была восстановлена в форме сословно представительной монархии, опиравшейся на Боярскую Думу и земские соборы. Но к середине XVII в. значение Боярской думы постепенно падало. Члены Думы давали присягу ничего не делать без ведома царя. Царь же мог решать вопросы и без согласия Думы.
Самодержавное государство опиралось на развитый бюрократический аппарат. Центральное управление осуществлялось через приказы (особые органы исполнительной власти).
Наблюдается падение выборного начала в местном самоуправлении. Здесь также проявилась тенденция к централизации. На местах всю полноту власти - военную, судебную, финансовую и т.д. - осуществляли воеводы, назначаемые правительством из дворян.
Російської імперії:
На межі століть світовий капіталізм вступив у монополістичну стадію розвитку. Для Росії також було характерним формування монополістичного капіталізму: створення промислових монополій та фінансових союзів, зрощування промислового і фінансового капіталу. Вони диктували ціни й обсяг продажу, регулювали рівень виробництва, їхнім інтересам підпорядковувалася внутрішня і зовнішня політика держави.
Особливостями монополістичного розвитку у Росії були збереження поміщицького землеволодіння, селянське малоземелля, невисокий рівень вивезення капіталу, значне інвестування іноземним капіталом.
Політичними особливостями Росії цього часу були необмежене самодержавство, станова нерівність, політичне безправ'я широких мас, національне гноблення. Характерним для Росії було і те, що держава захищала інтереси і поміщиків, і великої монополістичної буржуазії. У соціально-класовій структурі поєднувалися риси нового і старого. Розвиток капіталізму привів до формування буржуазії та пролетаріату, проте селянство було найчисленнішим і найбезправнішим станом. Буржуазія поступово ставала провідною силою в економіці, але у політичній системі не відігравала значної ролі, як це було в західноєвропейських країнах.
Значними темпами формувалося робітництво, проте його інтереси практично ніхто не захищав, воно не мало професійних спілок. У соціальній структурі та політичному житті Росії особлива роль належала чиновникам і духовенству. Так, православне духовенство ідейно обслуговувало інтереси самодержавства і стежило за моральним станом суспільства.
США:
Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. На відміну від Старого світу (Європи), статичного, наскрізь проникнутого становими забобонами й усталеними традиціями, США вражали своїм динамізмом, мобільністю та широкими можливостями для досягнення успіху. Здавалося, що перед честолюбною, наполегливою і працьовитою людиною немає жодних бар'єрів. За кількістю мільйонерів США випереджали всі країни Європи разом узяті. Звісно, чисельність багатих людей у США перевищувала офіційно зареєстровану, оскільки звичним явищем стало приховування своїх прибутків від податкових служб.
Особливістю американського суспільства була його мобільність - часта зміна професій у пошуках найприбутковіших, переміщення на нові місця проживання, постійне прагнення до поліпшення свого матеріального статку і досягнення вищого соціального статусу. Ідеал американського суспільства становила людина, що створила себе сама завдяки енергії та спритності.
У першій половиш XIX ст. у політичному житті США відбулося становлення двопартійної системи. Це означало, що кандидати у виборні органи та президенти США висувалися від двох партій на основі певних політичних платформ. Перше нечітке розмежування на партії відбулося ще під час прийняття федеральної конституції 1788 р., коли виявилися суперечності між федералістами та антифедералістами. Другим кроком до формування партій стало різне ставлення до Великої французької революції та оголошення Англією війни республіканській Франції. Демократичні верстви населення вимагали підтримати Францію, а федералісти виступали за підтримку Англії, ґрунтуючись на суто економічних інтересах.
Зовнішня політика США у першій половиш XIX ст. зумовлювалася потребами швидкого економічного розвитку. Промисловість північно-східних штатів потребувала розширення торгівлі і нових ринків збуту для своїх товарів, а плантаційне господарство Півдня внаслідок примітивного, екстенсивного характеру не могло розвиватися без нових територій.
Объяснение:
Опять таки получилось многовато и лишние можешь вырезать
всееее вреде бы :))))))))