М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ulyana783
ulyana783
17.09.2020 06:59 •  История

Составить схему!
7 величайших достижений средних веков
название страна и год(век) значение

👇
Ответ:
assija56
assija56
17.09.2020

1. Приливные мельницы (VII в.), Самые ранние из известных приливных мельниц датируются 787 годом. Прежде всего это мельница монастыря Нендрам на острове Стрэнгфорд в Северной Ирландии.

2. Песочные часы (IX в.), Так как песочные часы — один из важных приборов для учета времени на море, то предполагалось, что они были в использовании примерно с 11 века, когда они могли бы дополнять магнитный компас и таким образом навигации.

3. Доменная печь (XII в.), Самая старая из известных доменных печей на Западе была построена в Дюрстеле в Швейцарии, в Маркише, Зауэрленд, Германия, а также в Лапутане в Швеции, где доменный комплекс активно использовался между 1150 и 1350 годами.

Объяснение:

4,5(27 оценок)
Ответ:
ПЕДРО12
ПЕДРО12
17.09.2020

XII-XII век/Приливные мельницы/ Использовались для перемола зерна, обработке металла, в сукноделии, для поднятия тяжестей.

XIV век-Домные печи/ Для плавки/ руды.

XV век/ парусник "Каравелла" (корабль) /Он имел 3 мачты и мог двигаться в нужном направлении не только при попутно, но и про боковом ветре.

1492г./Открытие Америки(величайшее) позволило распространению культуры на новые земли, и положил начало новым географическим открытия. (Кристофер Калумб)

VI век/ Книгопечатание (Иоганн Гутенберг) / Книг стало больше, их стало проще делать.

Механические часы (примерно XII век) / Они не определяли время в минутах. На тех часах была только одна стрелка и обычно они показывали время суток и праздники(вроде не только церковные)

P.S. Всё что написано в учебнике истории 6-го класса(надеюсь

4,8(15 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sorrypepemain
sorrypepemain
17.09.2020
Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.
4,4(76 оценок)
Ответ:
olyapcomplex
olyapcomplex
17.09.2020
Политическая психология принадлежит к обыденному уровню политического сознания: она возникает в процессе нашего взаимодействия с институтами, представляющие, например, органы власти. Следовательно, эта психология может иметь в себе внутренние противоречия и быть не систематизированной.Некоторые компоненты у неё обладают характерной устойчивостью (например, менталитет, здравый смысл, нравы), а другие могут часто меняться, такие как чувства, эмоции, настроения. Но несмотря на это, все части политической психологии влияют на поведение людей в обществе.
4,4(62 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ