Мы снова на римском форуме. Заглянем и в базилику напротив — базилику Эмилия, чьи портики растянулись более чем на сто метров. Здесь тоже занимаются гражданскими и судебными делами. В старину под портиками располагались лавки, теперь здесь свободно, наше внимание привлекает устроенный в тени двух аркад небольшой "вернисаж". Обращает на себя внимание разница между фресками в особняках аристократов и этими произведениями, почти в стиле "наивной живописи". Темы разные: вот пастух, вот мифологическая сцена, вот портрет Юлия Цезаря (без малейшего намека на сходство), весьма "условный" вид Рима… А вот портрет юноши, красивый и весьма реалистичный, — явно заказная работа.Факт малоизвестный, но в римских домах иногда встречаются висящие на стенах портреты
хозяев и домочадцев. Ни один из них до нас не дошел, но в других областях империи, например в Египте, эти портреты накладывались на мумии как маски. Сегодня они представляют собой уникальную галерею "моментальных снимков" жителей империи. Кто знает, как здесь оказалась эта картина: возможно, юноша умер, не оставив наследников и не имея родных, которые оставили бы себе портрет, как во многих семьях поступают с бюстами прославленных предков. Вот почему он попал к торговцу
Шляхетська демократія. На межі ХV–ХVІ ст. у Польщі завершилось оформлення станової монархії. У країні діяв двопалатний сейм, який включав верхню палату (Сенат) і нижню палату (Посольська Ізба). До Сенату входили представники вищого духовенства та магнатів, а до Посольської Ізби – депутати обрані на сеймиках (з’їздах місцевої шляхти). Головну роль у сеймі відігравала шляхта, яка могла впливати на короля. Королівська влада була виборною. У 1530 р. король Сигізмунд І (1506–1548) провів обрання і коронацію свого дев’ятилітнього сина Сигізмунда Августа. Це викликало обурення у шляхти, оскільки суперечило традиції, адже нового короля можна було обирати лише після смерті його попередника. У короля Сигізмунда ІІ Августа (1548–1572) теж виник конфлікт із шляхтою, але йому довелося піти на поступки, оскільки потрібні були гроші для ведення війни, які отримати можна було лише за згоди шляхти. Після смерті Сигізмунда ІІ Августа, останнього з династії Ягеллонів, польським королем став французький принц Генріх Валуа (1573–1574), який прийняв «Генріхові артикули» . Вони передбачали обов’язкові вибори короля, обмежували право короля наймати війська, оголошувати війну.
Люблінська унія 1569 р. Кревська унія 1385 р. не привела до повного об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського. У 1569 р. польський король Сигізмунд ІІ Август (1548–1572) скликав у Любліні сейм польських і литовських магнатів і шляхти. На сеймі була укладена Люблінська унія, яка затверджувала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту (польськ. – республіка). Обидві сторони зберігали традиційні органи влади й суду, власне військо та скарбницю. Спільними для них були сейм, грошова система, зовнішня політика.
Зовнішня політика. У 1525 р. останній магістр Тевтонського ордену (давній ворог Польщі) перетворив землі ордену на герцогство й присягнув польському королю Сигізмунду І (1506–1548). У Лівонській війні (1558–1583) з Московським царством король Стефан Баторій (1576–1586) також приєднав більшу частину володінь Лівонського ордену. На поч. ХVІІ ст. виникло нове протистояння, Річ Посполита відкрито підтримала самозванців на царський престол, а в 1609 р. почала війну проти Москви. Польські війська захопили російську столицю. Лише завдяки народному повстанні 1612 р. вдалося вигнати польських загарбників із Москви. Але сама війна закінчилась укладанням у 1618 р. Деулінського перемир'я. Згідно з ним до Польщі відходили Смоленська і Чернігово-Сіверська землі.У 1617–1629 рр. за короля Сигізмунда ІІІ (1587–1632) Річ Посполита вела війну зі Швецією. Сейм відмовлявся давати гроші на її ведення. У підсумку Польща втратила частину Лівонії, Швеція встановила свій контроль над найбільшим польським морським портом – Гданськом. У 1620 р. почалася війна з Туреччиною. Завдяки перемозі поляків та українських козаків в Хотинській битві 1621 р. наступ турків вдалося зупинити.